13:26 2 лютого 2016 р.
Відео: Львівський прес-клуб
Під час психологічної реабілітації військовослужбовці, які пережили бої, поводять себе по-різному. Дехто плачe.
Про це сьогодні, 2 лютого, під час дискусії на тему: «Бойовий посттравматичний синдром. Методи його подолання у ЗС США та України», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив військовий капелан, капітан ЗС США Джеремі Вільямс (Jeremy Williams).
За його словами, в американській армії для того, щоби допомогти солдатові подолати посттравматичний синдром, використовують різні засоби. В тому числі і психологічні тренінги, в яких відтворюються реальні бойові умови.
- І одного разу нам довелося вивести військовослужбовця з такого тренінгу. Він скрутився в клубок і почав плакати, переживаючи ті ситуації, в яких він був раніше, - каже Джеремі Вільямс.
Плачуть і українські військовослужбовці, які в боях в зоні АТО поводили себе як герої.
- Працював я з одним хлопцем. Під час виконання завдань в зоні АТО колона, в якій він був, потрапила в пастку. Він зміг вибратися з автомобіля, активно вів бій, допомагав витягувати поранених, а потім виявилося, що все це він робив з поламаною ногою. Коли бій закінчився, виявилося, що він рухатися не може. І коли ми з ним спілкувалися, він був дуже зажтиснутий, багато вини на себе брав, вважав, що міг зробити все по-іншому, врятувати когось ще. І в ході нашої роботи він почав плакати. Цей плач був звільненням від негативних емоцій, - розповідає заступник начальника кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ Національної академії сухопутних військ, кандидат психологічних наук, підполковник Тарас Мацевко.
На думку керівника Регіонального медіа-центру Міноборони України (м. Львів), полковника Олександра Поронюка, з військовослужбовцями, які пережили бойовий досвід, треба вміти розмовляти.
- Коли почалася війна, то практично з поля бою до нашого госпіталю висилали поранених. І це був шок для всіх. Журналісти дуже хотіли поспілкуватися з тими хлопцями, які тільки приїхали зі Сходу, дізнатися першу інформацію. І стоять хлопці в бинтах, починають говорити, ніби, спочатку нормально. А потім стає зрозуміло, що вони живуть у своєму світі і, поки що, не повернулися в суспільство. Тоді ми дійшли висновку, що з людиною, яка щойно повернулася з війни, потрібно розмовляти дуже виважено і обережно, - каже він.