11:14 19 серпня 2020 р.
78-річна Ганна Романишин з Миколаєва три роки безуспішно лікувала стоматологічну хворобу, поки її донька не натрапила в інтернеті на інформацію, яка кардинально змінила поставлений лікарями діагноз.
Симптоми недуги пані Ганни збігалися з проявами хвороби, які виникають при невралгії трійчастого нерва.
За словами доньки Ганни Романишин - Ольги, три роки тому її мама почала протезування зубів у приватного львівського стоматолога. І коли робота була майже закінчена, пані Ганна відчула дискомфорт у роті.
- Увесь час був дискомфорт у роті - печіння язика, відчуття болю зубів, які замінили. Лікарі поставили діагноз - гальваноз порожнини рота і пояснили, що такий ефект є наслідком несумісності в роті двох металів. Мовляв, це - зворотна сторона протезування та імплантування зубів. Через різницю потенціалів металу і м'яких тканин порожнини рота порушуються природні електрохімічні процеси. Для пацієнта, який страждає гальванозом, перебіг хвороби проходить дуже помітно і має неприємні та небезпечні симптоми, починаючи від печіння язика і закінчуючи сильним головним болем, - розповідає донька.
Після цього Ганна Романишин звернулася до іншого стоматолога, який замінив старі протези на нові. Але печіння і дискомфорт не зникли.
- Новий стоматолог сказав, що то залишилася соматика від попереднього лікування. Тобто - насправді печіння і неприємних симптомів уже немає, але людина запам’ятала цей дискомфорт, і він її переслідує.
Але що далі, то жити з цією віртуальною соматикою Ганні Романишин ставало все важче.
- Ми вже почали думали, що, може, це психіатричний випадок. Бо мама постійно нарікала на печіння в роті і стягнення губів. Хоча зовні цього не було помітно. І ми не бачили ніякої деформації губів,- згадує донька Ольга.
Вона розповіла, що довелося включити в лікування препарати, які приписують при невралгіях.
- Мама приймала їх багато - і “Гідазепам”, і “Амітриптилін”, і “Лірику”, і “Галоперидол”, - розповідає пані Ольга. - Коли вживала “Галоперидол”, то я перелякалася, що мама стає подібною не на людину, а на овоч. Приймала таблетку і йшла спати - жодного діалогу, жодних контактів не було. Хоча вона все життя була дуже енергійна. До 75 років у школі працювала медичною сестрою. Більше того, обстеження в офтальмолога показало, що зір у неї почав падати. Хоча мама була далекозора, і лише коли читала, то брала окуляри, - розповідає донька про перебіг маминої хвороби.
Невідомо, як би закінчилася ця історія, якби одного разу в інтернеті пані Ольга випадково не натрапила на публікацію, де докладно описували симптоми хвороби її мами, але діагноз був інший - невралгія трійчастого нерва. І цю хворобу троє жінок з Пісочної вилікували бджоловжалюванням.
- Я прочитала у Фейсбуці про жінку, нашу землячку, з Пісочної, яка мала аналогічні симптоми, також лікувала зуби, а в підсумку їй поставили діагноз - невралгія трійчастого нерва. Лікувала вона її такими ж сильними синтетичними фармпрепаратами, як і моя мама, і так само безрезультатно. Ми все це зіставили і, за аналогією, самі поставили мамі той самий діагноз. Тепер треба було шукати лікаря-апітерапевта Івана Пилипчука, який бджоловжалюванням вилікував жінку з Пісочної, - каже пані Ольга.
За словами доньки, адресу лікаря вона знайшла в інтернеті, але одразу їхати до нього не випадало - розпочався карантин.
- Інформація про апітерапевта два тижні крутилася у мене в голові. Одного разу, повертаючись з роботи - я працюю у Львові, надумала заїхати на вулицю Панаса Мирного, 12. Перепитати, чи мамі це лікування допоможе. Потрапила на обідню перерву. Там якраз були пацієнти. Стоячи в коридорі, я в кількох словах розповіла про проблему, з якою прийшла. У відповідь почула, що ходять на бджоловжалювання люди і з невралгіями, і після онкологічних операцій, інфарктів, інсультів. Допомагає. Навіть звучали фрази, що перш, ніж йти в аптеку, йдуть до Івана Йосиповича, - розповідає пані Ольга.
Донька повідомила, що в підсумку Ганна Романишин пройшла три курси бджоловжалювання, тобто - 45 сеансів.
- Мама була дуже мужня. Особливо коли, згідно з методикою, за сеанс довелося брати по 14 бджіл: сім в зону обличчя, вух і сім - на спину. Коли їздили на бджоловжалювання, то я також прийняла курс бджіл - для оздоровлення. Бо зранку відчувала хронічну втому - важко було встати з ліжка. Я, на відміну від мами, найбільше витримувала десять бджіл за один сеанс, а потім в мене були такі напружені робочі дні, що просила лікаря тільки п’ять ставити. Більше не витримувала. Додатково ми ще вживали бджолиний підмор і маткове молочко, - перелічує пані Ольга.
Про цілковите одужання мами донька говорити не поспішає.
- Були моменти, що все - супер. Мама припинила приймати сильні синтетичні препарати. Але періодами в неї ще з’являється фоновий дискомфорт. Бо мама - метеозалежна. А цього літа навіть нам, молодим, і то - важко. В такі моменти мама може прийняти “Неогабін”, - докладно розповідає пані Ольга.
Вона втішена, що після бджоловжалювання у мами зникли проблеми з високим тиском, припинилися запаморочення.
- Навіть коли були перепади температури в червні з 30-ти градусів тепла до 16-ти, то в мами проблем з тиском не було.Тож місяць зробимо паузу з апітерапією і знову підемо на бджоловжалювання. Я також після цих сеансів почуваюся дуже добре. Зауважила навіть косметичний ефект - шкіра обличчя помолоділа, - підсумовує пані Ольга.
Додамо, стоматологиня у Львові вилікувала бджолами невралгію трійчастого нерва.