Добрі і погані жири та міфи про холестерин

Кожному пацієнту, який приходить до мене на лікування бджоловжалюванням, я розповідаю про те, як треба водночас правильно організувати його раціональне харчування, щоб або повністю здолати хворобу, або мінімізувати її вплив на організм.

Одна бджолина отрута, якою б корисною вона не була, не зможе все зробити сама, якщо людина постійно шкодитиме собі тричі на день тим, що споживає неправильно. Сьогодні хочу нагадати про вплив жирів і дію холестеринів у людському організмі.

Що менше насичених жирів у раціоні, то менший просвіт артерій. Що менше вуглеводів у раціоні, то здоровіші судини. При низьковуглеводній дієті нормалізується холестерин, зменшується товщина судин. Цукор у печінці переробляється в жири, перш ніж потрапити в кровоносну систему.

Холестерин, який присутній у наших клітинах, виробляється в печінці і стало очевидним: що більше холестерину потрапляє з їжею, то менше його виробляється в печінці. Холестерин, який є в їжі, не є проблемою. Зниження холестерину в продуктах харчування - це прямий шлях до збільшення серцево-судинних захворювань і смертності від них.

Для того, щоб виявити як харчовий холестерин розповсюджується і використовується, його мітили радіоактивними елементами. В результаті таких досліджень було встановлено, що надлишковий холестерин на 20% знижує синтез холестерину в печінці, а більша частина його переробляться в печінці на жовчні кислоти, які виділяються в жовчний міхур, а надлишкова частина його надходить у кишківник і виводиться назовні разом з залишками неперетравленої їжі.

Оскільки холестерин нерозчинний у воді, його всмоктування у кишківнику є складним. Смертність від раку та інфекцій значно нижча у людей з високим рівнем холестерину. Підвищений холестерин, як виявилось, активує імунну систему, що своєю чергою посилює стійкість до інфекцій та зменшує ймовірність канцерогенних процесів.

Головним противником здоров'я людини впродовж більше як 40 років зробили холестерин, а тому всі дієтичні рекомендації були основані на доктрині максимального обмеження жирів тваринного походження які є в м'ясі, салі, маслі і т д. та заміні їх на "здорові" ненасичені жири у вигляді сонячної, ріпакової, оливкової олій. Через таку багаторічну дискредитацію тваринні жири у більшості людей безапеляційно асоціюються з атеросклерозом судин і смертністю від серцево-судинних захворювань.

Поступова заміна шкідливих гідрогенізованих жирів (твердих маргаринів) на ще більш шкідливі рослинні (соняшникову, кукурудзяну, ріпакову та інші олії ) дуже погіршило статистику серцево-судинних захворювань.

Велика частка сімейного бюджету українців витрачається на купівлю більш доступної соняшникової та інших недорогих олій (а не сала, всупереч багаторічному стереотипу), тому що в них немає холестерину. Однак за ступенем негативного впливу, вживання ненасичених жирних кислот (олій) може позмагатись лише з другим харчовим фактором "масового ураження" - рафінованими вуглеводами (цукрами).

Штучно гідрогенізовані жири викликають ракові захворювання, діабет, ожиріння, імунні порушення, народження недоношених дітей, вроджені вади серця, неплідність, порушення зору, захворювання суглобів і т д.

Холестерин, який виробляється в організмі людини, є шкідливим, а холестерин який надходить з їжею, є корисним. Що нижчий рівень корисного холестерину, то небезпечнішим стає шкідливий холестерин - і загроза серцево-судинних захворювань зростає в десятки разів.

Корисний холестерин зменшує пошкодження кровоносних судин і зберігає їхню еластичність. У материнському молоці холестерину більше, ніж у будь-якій їжі. У ньому 50% калорійності від загальної припадає на жири. Як холестерин, так і молочні насичені жири незамінні для росту новонароджених дітей, особливо для розвитку їхнього мозку.

Жири або ліпіди - це клас органічних сполук, нерозчинних у воді. Більша частина жирів у нашому організмі та їжі, яку ми вживаємо, представлена тригліцеридами. Підвищений рівень тригліцеридів у крові реально може спричиняти захворювання серця, але ці тригліцериди не надходять безпосередньо з жирів харчових продуктів, а утворюються в печінці з будь-яких надлишків цукру. Джерелом цих надлишкових цукрів є будь-яка їжа, яка містить рафінований цукор.

У сучасному раціоні харчування 30% загальної калорійності припадає на поліненасичені жири. Реальна частка поліненасичених жирів має складати не більше 4% загальної калорійності. інші жири мають бути насиченими (26%). Надлишок поліненасичених жирів різко підвищує рівень онкологічних, серцевих захворювань, шкодить печінці, призводять до розладу травної системи.

Однією з причин, з якої поліненасичені жирні кислоти викликають низки проблем, є їхня властивість окислятися при високих температурах у присутності кисню, що відбувається під час приготування їжі.

Прогіркле масло містить вільні радикали, які набули слави "мародерів" за їхні атаки на мембрани клітин, впливаючи безносередньо на ДНК, викликаючи мутації в тканинах, кровоносних судинах і шкірі. Такі деструктивні зміни у шкірі викликають виникнення морщин і передчасне старіння. При дії на тканини і органи стають пусковим механізмом для формування новоутворень, а при дії на судини - утворюють тромби. Вільні радикали провокують виникнення хвороб Паркінсона, Альцгеймера, аутомунні хвороби.

Насичені жирні кислоти не є причиною сучасних хвороб, а навпаки відіграють важливу роль у біохімічних процесах людського організму. Насичені тваринні жири входять до складу не менше 50% клітинних мембран. Для того, щоб кальцій ефективно засвоювався у кістках, як мінімум 50% харчових жирів мають бути тваринними (насиченими ). Вони знижують кількість шкідливих речовин для серця, які є в крові. Захищають печінку від спирту та інших токсинів. Регулюють правильне засвоювання розчинних жирів (ненасичених).

Холестерин, який присутній у тваринних жирах - попередник кортикостероїдів (стресових гормонів), статевих гормонів та вітаміну Д, необхідного для здоров'я кісток і нервової системи. Холестерин необхідний для виробництва солей жовчних кислот, а жовч, відповідно, потрібна для травлення і засвоювання жирів. Як антиоксидант - холестерин захищає організм від дії вільних радикалів.  Харчовий холестерин підтримує в здоровому стані стінки кишківника.

Звинувачувати харчовий холестерин у виникненні ішемічної хвороби серця - повний абсурд. За пониженої функції щитовидної залози організм насичує кров холестерином - як адаптивний захисний механізм. У випадку гіпофункції щитовидної залози проявляється схильність до інфекційних та серцево-судинних захворювань.

Причинами серцево-судинних захворювань є не тваринні жири і харчовий холестерин, а властивості сучасної системи харчування, яка включає надмірне споживання рослинних і гідрогенізованих жирів, рафінованих вуглеводів. Недостатність мінеральних речовин (особливо магнію і йоду), дефіцит вітамінів А, С, Д, необхідних для підтримки цілісності судин.

Запобігати серцево-судинним захворюванням є неможливим, якщо і надалі боротися з холестерином лікарськими препаратами та незрозумілою дієтою. Навпаки в раціон потрібно додавати тваринну їжу, яка багата жирами і вітамінами В6 та В12.

Іван Пилипчук, лікар-апітерапевт.