56 000 справ про інвалідність ухвалили на Львівщині

Про це інформує пресслужба ЛОВА, пише DailyLviv.com. 

Понад 60 експертних команд у 13 закладах охорони здоров’я вже ухвалили рішення щодо 56 тисяч справ, забезпечивши швидкий та прозорий доступ до послуг для людей з інвалідністю.

З 1 січня 2025 року запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування, яка прийшла на зміну застарілій МСЕК.  На базі 13 закладів охорони здоров’я Львівщини запрацювали 60 експертних команд.

«Ці 13 ЗОЗ є надкластерними і кластерними закладами охорони здоров’я, які долучили до оцінювання стану людини своїх практичних лікарів. Це лікарі, які щодня працюють з пацієнтами і можуть професійно оцінити їхній стан та обмеження в повсякденному житті. Насправді робота експертних команд - це перехід від формального підтвердження інвалідності до оцінки функціонування. Ми рухаємося до моделі, що відповідає міжнародним стандартам прав людей з інвалідністю і ґрунтується на можливостях людини, а не лише на діагнозі», — наголосила т.в.о.директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Вікторія Мойсей.

Упродовж 2025 року люди з кардіологічними захворюваннями проходять оцінювання у кардіоцентрі, з онкологічними - у онкоцентрі, з психічними розладами - у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні, також за принципом вузькопрофільності оцінює стан осіб з метою встановлення інвалідності Центр легеневого здоров’я. Експертні команди працюють на базі таких закладів охорони здоров’я, як Обласний госпіталь, Університетська лікарня. З метою покращення доступності до послуги організували роботу експертних команд у кластерній лікарні кожного району Львівської області.

Про дійсний алгоритм проходження оцінювання повсякденного функціонування особи розповіла заступник медичного директора з експертизи тимчасової непрацездатності КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» Тетяна Богіра.

- насамперед потрібно звернутись до лікуючого, або сімейного лікаря. Для військовослужбовців до лікуючого лікаря або голови ВЛК, який після низки діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів при наявності станів, які відповідають критеріям направлення на оцінювання, формує електронне скерування. Також для формування скерування потрібно підготувати низку документів: посвідчення особи, медичні документи та обов'язково надати адресу електронної пошти;

- лікар обирає бажану форму розгляду оцінювання згідно із затвердженими критеріями: очна, заочна, дистанційна, виїзна;

- також пацієнт разом з лікуючим лікарем обирає установу з профільними експертними командами, де буде проводитись оцінювання; 

- електронне скерування надходить у заклад охорони здоров’я, де його перевіряють;

- після перевірки адміністратор робить позначку “готова до розгляду”, а електронна система сама обирає експертну профільну команду і ставить в чергу на найближчий час до розгляду; 

- у зазначений час пацієнт приходить на оцінювання, експертна команда формує протокол і виносить колегіальне рішення. Повідомлення про дату та час розгляду пацієнт отримує на електронну адресу, а також лікуючий лікар у електронній системі оцінювання; 

- витяг з рішення експертної команди пацієнт може отримати в паперовому вигляді при очному оцінюванні, а також на електронну адресу та лікарю в електронній системі. Також інформацію про прийняте рішення автоматично надсилають у Міністерство соціальної політики України та повідомляють ТЦК та СП про призовників, військовозобов'язаних та військовослужбовців.  

«Станом на середину грудня експертні команди розглянули та ухвалили рішення більш ніж у 56 тисячах справ. Встановили інвалідність 51 394 людям, 3328 інвалідностей були не продовжені чи скасовані, 1551 людина не з’явилася на розгляд справи. Також частина справ стосувалася не встановлення статусу, а оновлення індивідуальної  програми реабілітації, визначення відсотка втрати працездатності чи інших питань, пов’язаних із підтримкою людини. Середня кількість направлень на день - 12, розглядів на день - 13», — додала Вікторія Мойсей.

Усі справи ведуть в електронній системі: за перший рік роботи не зафіксували випадків втрати документів. Кожен крок — від направлення до рішення — фіксується в єдиній системі.

Оцінювання проводять у форматі, який найбільше відповідає стану людини та її життєвим обставинам. У переважній більшості випадків це очне оцінювання в медичному закладі. Водночас система активно використовує заочні та дистанційні формати із застосуванням телемедицини, а також виїзди експертних команд безпосередньо до людини — для тих, хто не може самостійно прибути до лікарні.

Найчастіше оцінювання проводять у зв’язку з хворобами системи кровообігу, порушеннями з боку кістково-м’язової системи, новоутвореннями, захворюваннями нервової системи, а також травмами.

«Одним із важливих показників ефективності нової системи є скорочення термінів розгляду справ. Якщо на початку роботи середній час розгляду перевищував 30 днів, то протягом року він стабільно зменшувався і в грудні становив менше ніж 19 днів. Це свідчить про зростання спроможності системи», — зазначила Вікторія Мойсей.

Що змінилося для людини

Людина може пройти оцінювання там, де вже лікується, або обрати будь-який інший заклад. Важливо, що експертна команда формується під конкретні потреби людини та її стан.

Замість складного маршруту (лікуючий лікар → ЛКК → госпіталізація → МСЕК) — один зрозумілий шлях: лікуючий лікар формує електронне направлення, експертна команда ухвалює рішення. Усі справи ведуться в електронній системі: кожен крок — від направлення до рішення — відстежується.

Дані рухаються між органами влади замість самої людини: рішення автоматично передаються до Мінсоцполітики, Пенсійного фонду України, далі — до інформаційних систем Міноборони.

Запроваджено екстериторіальність: людина не прив’язана до місця реєстрації й може обрати заклад із переліку на дашборді МОЗ.

За результатами оцінювання людина отримує не лише рішення про статус інвалідності, а й структуровані медичні рекомендації як частину індивідуальної програми реабілітації. Це дозволяє більш адресно планувати подальшу реабілітацію, забезпечення допоміжними засобами, адаптацію робочого місця та інші види підтримки.

Окремий пріоритет — військові та цивільні, які постраждали від війни.

Для очевидних тяжких станів, зокрема після ампутацій, справу може оформити лікар військово-лікарської комісії або лікар стаціонару ще на етапі лікування, направити її на заочний розгляд до іншої області і отримати рішення за кілька днів, а не за 4–8 місяців, як це відбувалося у старій системі МСЕК.

Для контролю, оскарження та перевірки рішень створили Центр оцінювання функціонального стану особи, який забезпечує єдині підходи та незалежний розгляд скарг.

Станом на 3 грудня 2025 року до Центру надійшло 15 349 заяв на оскарження рішень експертних команд та МСЕК, розглянули 7 331.

Окремий антикорупційний напрям — перевірка рішень МСЕК щодо посадових осіб державних органів разом із правоохоронними органами. До переліку перевірки включили 2 630 посадовців із понад 70 органів.

На регіональному рівні окремим розпорядженням начальника ЛОВА створили Моніторингову групу, яка контролює діяльність експертних команд оцінювання повсякденного функціонування особи. До складу групи увійшли представники медицини, громадськості та правоохоронних органів.

Серед ключових завдань на 2026 рік — посилення спроможності системи: розвиток мережі закладів і експертних команд, вирівнювання доступу між регіонами, збільшення можливостей Центру оцінювання для роботи зі скаргами та складними випадками.

Пріоритетом є подальше удосконалення критеріїв оцінювання. Настанову щодо застосування критеріїв уже оприлюднили для публічного обговорення; за його результатами документ доопрацюють і поетапно впровадять в роботу експертних команд.

Також посилюватиметься міжвідомча взаємодія з Міністерством соціальної політики, Пенсійним фондом України, Міністерством оборони та іншими органами, щоб рішення експертних команд швидше перетворювалися на конкретні послуги, виплати й реабілітаційні заходи для людини.