Визначився переможець конкурсу з облаштування простору пам’яті Небесної Сотні у Львові

Про це повідомили сьогодні, 21 лютого, у Львівській міськраді, де також поінформували, що оргкомітет отримав 25 проектів від українських архітекторів, які були представлені на огляд громадськості. А головний архітектор Львова Юліан Чаплінський нагадав: «Два роки тому розпочався конкурс на найкращу ідею вшанування пам’яті, було багато гарних ідей – хтось писав вірші, хтось пропонував вшанувати пам’ять гімном «Пливе кача». Були ідеї сформувати громадський простір. Серед них був пан Володимир Одрехівський, також Віра Савченко.

Юліан Чаплінський також розповів: «Після того ми перейшли до другого етапу – формування архітектурного конкурсу. Було обрано місце в центрі міста, але ми зовсім не заперечуємо щодо вшанування сихівчанами, мешканцями Рясне тощо. Вибрано було місце на Губернаторських валах, яке розділене дорогою на вул. Кривоноса, це між Високим Замком і між центром. Це місце має неймовірні потенційні можливості, як місце-магніт».

«На жаль, перший конкурс зібрав сім робіт, з яких було важко вибрати переможців, бо у кожному з цих проектів щось бракувало. Журі вирішило оголосити новий конкурс. Зареєстровано було 36 учасників з дуже різних міст України – зі Львова, Тернополя, Харкова, Києва, Одеси, в тому числі, з окупованих територій. Учасник просив не називати його прізвище», – повідомив також архітектор.

«Зі зареєстрованих 36-ти учасників встигли подати свої роботи 25 учасників, – продовжив Юліан Чаплінський. – Ми сьогодні можемо бачити ці роботи. Журі було не просто робити вибір. Мене тішить, що більшість робіт досить толерантно ставиться до середовища, враховують особливості рельєфу. Більшість робіт не мали буквальних символів, мали більше філософський підхід. Це певна еволюція архітектурної школи України. Важливою при цьому була думка і сприйняття конкурсних робіт родинами Небесної Сотні. Від імені родин оцінку конкурсу і робіт дала Наталя Дигдалович, дружина загиблого Андрія Дигдаловича».

Натомість Наталія Дигдалович зазначила: «Коли йшла мова про концепцію цього меморіалу, простору, ми всі розповідали, що ми не хочемо, щоб це була данина моді, щоб це не був пам’ятник. Ми дуже хотіли, щоб людина, яка прийшла туди, могла осмислити, чого вона ще не зробила, щоб бути достойним і гідним цієї жертовності.

Ці роботи, які представлені, звісно, є різні автори, але в одній з робіт родини побачили те, що хотіли передати – це стіна з апостолами нам настільки близька, бо це апостоли з лицями наших рідних, в яких ми побачили себе і зрозуміли, що вони не пішли у вічність, вони з нами. Вони додають нам сил. Ми можемо, адже хлопці змогли. Коли ми прийдемо до цього меморіалу, ми повинні думати: а хто, як не я, я маю зробити більше. Мабуть, все ще до кінця не відбулось, бо хлопці, які були на Майдані, вони пішли далі в АТО боронити свою державу. Вони перенесли майбутнє в душу кожного з нас. Майдан триває, допоки ми змінюємось, усвідомлюємо всю сутність цієї жертовності. Дякую, що ви долучаєтесь до побудови нашої країни». 

«Конкурсне журі відзначило чотири  роботи. Відповідно присуджено перше, друге і третя місце та одну роботу окремо відзначили», – повідомили також у міськраді.

«При визначенні переможців керувалися чотирма основними критеріями: просторові якості роботи, композиційні якості, толерантність до ландшафту існуючого середовища, і найголовніше – емоційно змістове навантаження. Премійованими проектами відкритого архітектурного конкурсу на кращу концепцію громадського простору з вшанування пам’яті героїв «Небесної Сотні» у Львові стали: третє місце посів авторський колектив – Володимир Дідюк, Андрій Дідюк, Дзвонковський Мирослав (робота зі шифром 232323).

Друге місце присуджено Віктору Кудіну та Ользі Рябовій (робота зі шифром 091822).

Перше місце отримав авторський колектив, доскладу якого увійшли Андрій Лесюк, Марія Яструбчак та Христина Пундак (робота зі шифром 161837) », – розповіли також у ЛМР.

За словами авторів, які зайняли перше місце, на створення їхнього проекту пішло півтора місяці. У міськраді конкретизували: «По складності проект є простий, однак враховує усі поставлені завдання конкурсу, а саме збереження парку, зелених насаджень, змістове та емоційне наповнення. Проект має бути виготовлений зі сталі кортен, яка, за словами переможців, гармонійно вписується в навколишнє середовище. Основним є людина і природа». 

Христина Пундак уточнила: «Особливістю нашої роботи є її форма. Найперше – це міст, на якому будуть вирізьблені імена героїв Небесної Сотні. У дощову погоду краплі дощу протікатимуть через імена, що символізуватиме вічний плач за нашими героями. У сонячну погоду імена проектуватимуться на стіну, що символізуватиме світле майбутнє, до якого прагнули герої. Також за нашим проектом передбачено формування площі, яка нагадуватиме рану, та символізуватиме вічну рану в історії нашої держави і наших серцях».

За словами Андрія Лесюка, у своїй роботі він його співтори відійшли від стереопитів та запропонували новаторські ідеї. Він також запевнив: «Ми прагнули передати гордість за свій народ, любов до нього, чуття себе громадянами. Ми за демократичні цінності, за які стояв Майдан». 

«Для переможців конкурсу передбачено призовий фонд із міського бюджету в розмірі 180 тисяч гривень, тобто 90, 60 та 30 тисяч гривень для першого, другого та третього місць відповідно. Робота авторського колективу Андрія Лесюка, Марії Яструбчак та Христини Пундак, яка отримала перше місце, буде взята за основу для створення громадського простору з меморіалізацією подій Революції Гідності на території вул. Кривоноса («Губернаторські вали») у Львові. Також журі окремо відзначили проект з шифром 200214 – автори роботи колектив: Ольга Криворучко, Тарас Баран, Валентина Шароватова, Оксана Бончик», – повідомили в ЛМР.

А начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Ліля Онищенко розповіла: «Робота, з одного боку, є дуже лаконічною і мінімалістською. Проте має велике смислове навантаження. Це є стежка, стежка як шлях на Голгофу. Проект дуже добре вписується в існуюче історичне середовище і ландшафт території. Сподіваюся, що при проектуванні майбутнього меморіалу будуть враховані кращі пропозиції кожної з робіт і цієї зокрема. Вона варта уваги».

Про це повідомили сьогодні, 21 лютого, в прес-службі Львівської міськради.