13:23 20 липня 2015 р.
Фото: ugcc.org.ua
Глава УГКЦ Святослав (Шевчук) повідомив: «Папа Франциск підписав декрет, яким проголосив геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького. Відсьогодні вся Вселенська Церква називає його праведним».
Папа Франциск підписав декрет, яким проголосив геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького. Таким чином напередодні прощі до Зарваниці завершився найважливіший етап його прославлення. Відсьогодні вся Вселенська Церква називає його праведним. І закликає всіх наслідувати його чесноти. Про це 19 липня під час проповіді до вірних у Зарваниці сказав Глава УГКЦ Святослав (Шевчук). Предстоятель відзначив:
«Цьогорічна Всеукраїнська проща до Зарваниці також була присвячена владиці Андрею. Ми сьогодні особливо молитовно згадуємо Великого митрополита слугу Божого Андрея Шептицького. За десять днів ми відзначатимемо 150-ту річницю з дня його народження.
Гадаю, що годі одним словом описати всю велич цієї особи. Але можна з упевненістю сказати, що весь той зміст, усе те значення, яке ми сьогодні вкладаємо в поняття українець і греко-католик, наповнені духом і мудрістю митрополита Андрея Шептицького.
Папа Франциск, підписавши декрет, яким проголосив геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького, зробив особливий подарунок нам, греко-католикам, нам, українцям. Андрей Шептицький перевів свій народ і своїх вірних, як етнарх українського народу і батько свої Церкви, через дві світові війни.
Уся його молитва, уся його праця може бути підсумована в трьох найважливіших моментах: єдність, святість і віра в Бога. Він усе своє життя працював над єдністю всередині українського народу, який тоді був поділений кордонами між різними імперіями. Працював і молився над єдністю Української Церкви, бо був переконаний, щоб без церковної єдності годі здобути нам суспільну єдність.
Він закликав своїх людей до геройських чеснот, які сам утілював у своєму житті. Закликав їх бути святими, бо лише тоді вони зможуть бути добрими громадянами і відповідальними будівниками своєї держави. Але найбільше він учив людей вірити в Бога.
Митрополит Андрей мав особливий стосунок до цього святого місця – Зарваниці. Митрополит розбудовував Зарваницю. Не раз сам сюди приїжджав. І залишив нам унікальну пам’ятку від своїх паломницьких відвідин Зарваниці.
Митрополит залишив один твір, який так і називається «Пам’ятка із Зарваниці», який сам по собі є взірцем іспиту сумління для доброї сповіді, бо навчав своїх людей, що основною умовою доброї прощі є добра сповідь і святе Причастя. Це ті джерела, з яких можна обновитися, підсилитися Божою благодаттю. Це ті моменти, коли Бог торкає людину, оздоровлює її з гріхів».
Про повідомили на сайті Департаментк інформації УГКЦ.
Як інформував «Щоденний Львів», глава Української греко-католицької церкви в 1901-1944 роках – перший у переліку кандидатів на проголошення блаженними.