15:27 6 березня 2019 р.
Експертна група Львівського прес-клубу проаналізувала у лютому 2019 року матеріали десятьох медіа регіону – по п’ять друкованих і електронних видань (газети «Експрес», «Високий замок», «Ратуша», «Львівська пошта», «Вісті миколаївські» (Миколаїв) та сайти агенцій «Zaxid.net», «ZIK», «Гал-інфо», «Львівський портал», «Вголос»). Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 2505 (241 – у друкованих ЗМІ, 2264 – в онлайн-медіа).
У друкованих виданнях жінки є експертками трохи менше ніж у половині випадків, коли журналіст/к/и подають чиюсь точку зору з певного питання. А героїнями публікацій жінки є лише у 28%. Найчастіше думку жінок запитували при висвітленні тем культури та війни (по 64%), розваг (56%), освіти й науки (54%), медицини (52%). Найменше жінки як експертки фігурують у публікаціях на теми спорту (22%), економіки/бізнесу та політики (по 31%).
Паритет – 50% експерток/експертів і героїнь/героїв – зафіксовано в матеріалах про волонтерство. У 36% випадків жінка є центральною фігурою в розважальних матеріалах. 1/3 героїнь зафіксована в публікаціях про медицину, освіту та науку. Найменше жінки-героїні представлені в публікаціях на тему політики (15%), економіки (22%) й спорту (24%).
Несподівано великий відсоток (64%) набрали жінки як експертки у матеріалах на тему війни. Проте, вони представлені тут не як учасниці бойових дій, а, стереотипно, як «берегині домашнього вогнища», «другі половинки», матері, які чекають на чоловіків та синів удома.
Найбільша різниця у співвідношеннях героїв і героїнь – у газетах «Ратуша» (в 4 рази), «Львівська пошта» (в 3,5 рази), «Високий замок» (у 3 рази). Найбільша різниця у співвідношенні експертів і експерток – у газеті «Високий замок» (у 2 рази). Немає жодної експертки в районній газеті «Вісті миколаївські», а в газетах «Львівська пошта» (21/18) та «Ратуша» (12/11) кількість екcперток не суттєво переважає над експертами.
В інтернет-виданнях жінки-експертки і жінки-героїні представлені майже однаково низьким відсотком – відповідно 24% і 20%. Лише в медичній тематиці переважає експертна думка жінок (57%). Наближається до паритетної з чоловіками участь жінок-експерток у публікаціях на теми освіти і науки (45%) та розваг (43%).
У меншості жінки-героїні фігурують навіть у «традиційно жіночих» сферах – медицині (40%), освіті/науці та культурі (по 33%). В інших галузях їхній відсоток не дотягує й до чверті.
Найбільший дисбаланс між експертами і експертками спостерігається в матеріалах агенції “ZIK”(у 5,4 рази на користь експертів). У «Вголосі» ця диспропорція – у 3,7 рази, у «Zaxid.net» - у 2,4 рази, у «Гал-інфо» та «Львівському порталі» – в 1,7 рази. Між героями і героїнями рекордні переваги за героями – у «Львівському порталі» – 6,5 рази та «Вголосі» – 5,4 рази. У «Гал-інфо», «Zaxid.net» цей показник однаковий – 3,8 рази, а в «ZIK» він становить 3,5 рази.
У друковани ЗМІ зафіксовано 54% фемінітивів. Найбільше їх – у газеті «Експрес» (24), найменше – у районній газеті «Вісті миколаївські» (5). Найчастіше маскулінітиви над фемінітивами переважають у газеті «Львівська пошта» – 25 до 15, тоді як, наприклад, в «Експресі» – 1 до 24. У «Високому замку» майже однакова кількість – 11 фемінітивів і 14 маскулінітивів.
В інтернет-виданнях кількість фемінітивів дещо менша – 45%. Лідером за використанням фемінітивів є «Zaхid.net» (65 фемінітивів і 21маскулінітив). У «Гал-інфо» ситуація майже з точністю до навпаки – 59 маскулінітивів і 34 фемінітиви.
Фемінітивну тенденцію, яка прогресує у львівських ЗМІ, найбільше псують маскулінітивами передруки прес-релізів різних офіційних структур і відомств та запозичені (репостовані) матеріали із загальноукраїнських медій. Наприклад, у «Zaxid.net», де найвищий відсоток фемінітивів у власних матеріалах, саме чужі інформації викривляють цю позитивну тенденцію.
Використання стереотипного та гендернодискримінаційного контенту експерти спостерегли лише в друкованих виданнях. Це можна пояснити домінуванням жанру сухої фактологічної інформації в електронних ЗМІ, на відміну від друкованих видань, де переважають інтерв’ю, кореспонденції, аналітичні статті, репортажі. Більше того, в електронних медіа – найбільше знеособлених матеріалів (інформацій з банків, міністерств, організацій тощо, які подані від структури, а не від особи).
Лідером поширення стереотипів став «Високий замок». Зокрема, у № 13 від 14.04.2019 у статті «Водії автобусів кланяються кожному пасажиру у час пік» написано: «жінка, яка не вийшла заміж до 30, вважається зіпсованим, залежалим товаром. Якщо її ніхто не захотів — з нею щось не так. Чоловікам, навпаки, традиції рекомендують вступати у шлюб не раніше 35−40»; «гарна забезпечена дівчина у свої 27 років не мала кавалера, перспектив його завести та вийти заміж». Також у «Високому замку» зафіксовано зневажливу щодо чоловіків ілюстрацію:
Загальний Індекс гендерної чутливості львівських медіа у лютому 2019 року – 35%. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Довідка
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews