У Львові відкрили виставку творів Андрея Шептицького

У Львівській національній бібліотеці України імені Василя Стефаника відкрилася виставка, присвячена 150-річчю від дня народження митрополита Андрея Шептицького, яка розповідає про його життєвий і душпастирський шлях через книги, документи і старі світлини. Виставка відкрилася напередодні Міжнародного симпозіуму, присвяченого цій знаменній даті, який проходить у Львові з 29 жовтня по 1 листопада.

Василь Стефаник казав про митрополита Андрея Шептицького: «Я так люблю дивитися на ту срібну, похилену голову, яка журиться і молиться за Україну».  Не дивно, що саме з цих слів видатного українського письменника науковці з бібліотеки імені Василя Стефаника розпочали знайомство присутніх з експонатами.

Загалом виставка складається із трьох розділів: у першому представлені видання творів митрополита і книги про його життя та діяльність, у другому – рукописні джерела та фотографії, а в третьому – видання з книгозбірні «Студіон», яку митрополит Андрей започаткував і скуповував до неї книги з приватних збірок знаних європейських науковців та колекціонерів. У першій експозиції, яку представила завідувач науково-інформаційним відділом Олена Харгелія, – видання праць митрополита Андрея, його душпастирських послань, а також книжок про нього, які видавались уже в незалежній Україні і в діаспорі.

Особливе місце тут займає ґрунтовне видання «Митрополит Андрей Шептицький: Життя і Діяльність. Документи і матеріали. 1899-1944». Це чотиритомник пастирських послань, виданий у Львові впродовж 2007-2013 років.

Кожен з цих томів присвячений окремій тематиці. Над його формуванням понад 20 років працював владика УГКЦ Михайло Гринчишин та завідувач сектору релігієзнавства Центрального державного історичного архіву у Львові Оксана Гайова

 Це грунтовне дослідження, в якому опубліковано 212 послань Андрея Шептицького, його 81 історично-богословська праця і 30 спільних послань з єпископатом. Зокрема, у збірнику надруковано важливі послання з приводу початку Першої Світової війни, послання 1933 року з приводу Голодомору у Великій Україні, де Митрополит закликає вірних допомогти потребуючим, та звертається до світової спільноти вплинути на більшовицьку владу щоб зупинити цю трагедію.

Наступне видання, яке представила Олена Харгелія, – «365 днів із Великим Митрополитом. Роздуми на щодень», укладене Оксаною Гайовою (Львів, 2014). Блаженніший Любомир (Гузар) написав у вступному слові до цієї книги: «Це збірка думок Митрополита у формі календаря з цитатами на кожний день року».

На виставці можна побачити й раритетні видання. Зокрема – «Типікон», де представлені найосновніші монаші правила, укладачами якого є митрополит Андрей і архимандрит Климентій Шептицькі (Рим, 1964).

Експонується також перше видання «Пастирських послань» митрополита Андрея, яке було видане 1935 року ще за його життя, до публікації якого увійшли пастирські послання за 1899–1901 роки. До раритетних науковець віднесла й «Твори (морально – пасторальні)» та «Твори (аскетично-моральні)», видані у видавництві «Свічадо» в 1994 році, в яких надруковано праці Митрополита Андрея Шептицького з нагоди різних подій, свят, також богословські та моральні повчання, трактати. Також у першій вітрині представлене найновіше видання «Послання любові», видане у 2015 році, – пастирські послання митрополита до духовенства і вірних Станіславівської єпархії. 

Цікавою є друга вітрина, де представлені окремі листи-послання Андрея Шептицького, видані до 1939 року. Серед них – перший Пастирський лист до вірних Станіславівської єпархії (Коломия, 1899), є окремі послання до священників, до світської інтелігенції, до гуцулів, до бойків, до українців в Канаді, до дітей, до молоді, до емігрантів, про соціальні питання, про потребу Віри в Божу поміч для народу, про шкідливість комунізму та інші.

Окремий великий розділ складають видання про діяльність і життя духовного пастиря українського народу. Серед публікацій мемуарного характеру, безперечно, найціннішими є спогади Софії Шептицької, матері Митрополита «Молодість і покликання о. Романа Шептицького». Це одне з найважливіших документальних джерел до біографії Митрополита Андрея, які дають можливість розглянути витоки формування церковно-релігійного та національного світогляду юного Шептицького.

Експонується також своєрідний духовний портрет матері двох велетнів Христової Церкви – книга Митрополита Андрея і блаженного священомученика Климентія «Софія з Фредрів Шептицька», авторкою якої єсестра Олена-Данута Манькут. Книга вийшла у Львові цього року. Цікаво, що на виставці можна побачити книги митрополита Андрея Шептицького з позначками спецслужб, які довгий час були недоступні ні широкому загалу, ні науковцям і знаходились у спецфондах бібліотеки.

Представлено також книгу «Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939-1944 рроку)», у якій вперше публікуються матеріали цих органів, де зафіксовано сторінки життя і діяльність глави УГКЦ.

Цікавим з цього огляду є видання «Колекція рукописів та архів митрополита Андрея Шептицького: каталог фонду Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського», у якому зібрано понад 600 документів, вилучених НКВС у 1946 році після ліквідації УГКЦ. 

Також серед видань, які висвітлюють життя та діяльність митрополита, є дослідження та спогади о. Євгена Небесняка, о. Ярослава Свищука, Степана Барана, Осипа Кравченюка та інших. Чимало з них вийшли друком за кордоном до початку 1990-х. Це наукові і науково-популярні статті, спогади та грунтовні розвідки. До найбільших здобутків закордонного шептицькознавства науковці ЛННБ України імені Василя Стефаника зараховують єдину повну біографію Митрополита, яку склав отець Кирило Королевський, греко-католицький священик і богослов, француз за походженням, довголітній соратник, однодумець і послідовник справи Митрополита, яка видана у Римі в 1964 році.

Отець Кирило Королевський повідомив: «Повний життєпис Митрополита ще важко створити, і так, певно, буде постійно, тому що його діяльність – багатогранна й витончена. А поки що я вношу свою лепту до прослави цього великого Слуги Божого».

Поруч з оригіналом цієї праці представлений переклад українською мовою, виданий цього року у видавництві «Свічадо». Олена Харгелія розповіла також:

«Андрей Шептицький присвятив себе передусім релігійно-церковній діяльності, але не забував він про національно-культурне життя, яким займався дбайливо, пильно та з великим успіхом. Його меценатська діяльність була спрямована на підтримку національної культури, освіти і мистецтва.

Ставши Митрополитом, Андрей Шептицький дбайливо збирав народні духовні цінності для музеїв, бібліотек. Вершиною культурно-освітньої діяльності Митрополита було заснування у 1913 році та матеріальне забезпечення «Національного музею» у Львові». 

За словами дослідниці, це був перший український музей в Галичині, створення якого сприяло розвитку професійного музейництва на цих теренах. Видання «Листи митрополита Андрея Шептицького до Іларіона Свєнціцького: з архіву Національного музею у Львові», видані у Львові 2005 року, містять унікальні архівні музейні документи: збірку листів з архіву, які висвітлюють подвижницьку діяльність Андрея Шептицького як засновника і мецената Національного музею та Іларіона Свєнціцького – першого і довголітнього директора музею.

Митрополит також був великим знавцем та опікуном малярства. Українські митці Олекса Новаківський, Модест Сосенко, Осип Курилас, Микола Стасюк та інші знайшли щедру підтримку у Митрополита, який призначав їм грошові стипендії, закуповував їх твори, надавав безкоштовні приміщення для майстерень, посилав на навчання за кордон. Харгелія розповіла також: «До вашої уваги видання «Княжий дарунок великого мецената. Митрополит Андрей Шептицький у житті і творчості Олекси Новаківського» (Львів, Свічадо, 2001). Автором книги є директор музею Олекси Новаківського у Львові Любов Волошин. Це видання містить цілу низку вперше опублікованих репродукцій творів художника. Авторка відтворює картину взаємин двох непересічних особистостей – знаного художника і Митрополита, досліджує маловідомі або ж і зовсім невідомі архівні документи, листування, спогади».

Представлені в експозиції й видання мистецького характеру – альбоми «Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон» (Львів, Срібне слово, 2008) та «Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон. Врятовані від загибелі і забуття» 2005 та 2010 років, автором яких є отець-доктор Севастіян Дмитрух, директор Музею сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ, який ще з 80-х років разом з подвижниками відновлює колекцію «Студіону» та рятує і повертає безцінні пам’ятки до життя. Альбоми демонструють збережені та відновлені чудові зразки українського та світового сакрального мистецтва. 

Не обійшли організатори виставки й теми виховання молоді, чому Митрополит Андрей надавав особливого значення, засновував школи, бурси, інститути. В «Листі до вірних» (1899 року) він писав: «Пам'ятайте, що християнське виховання є більшим добром, ніж усе добро світу».

Із цієї таматики на виставці представлений збірник «Митрополит Андрей Шептицький та Пласт» (Львів, 2012). У ньому відображена співпраця Церкви та Пласту. Основну частину архівних документів і матеріалів, що увійшли до збірника, було віднайдено у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові. Дещо зібрано в інших архівах, у приватних колекціях України та діаспори.

Розповіли організатори виставки й про те, як митрополит Шептицький опікувався дітьми-сиротами. Вони займали особливе місце в його серці, він ними опікувався, всіляко матеріально допомагав, відкриваючи сиротинці.

На виставці представлене видання «Листи дітей – сиріт до Митрополита Андрея Шептицького», яке вийшло у Львові 2011 року. У книжці також опубліковано його послання «До дітей».

В експозиції представлені й найновіші, цьогорічні видання – «Шептицький від А до Я», яке вийшло недавно у видавництві Старого Лева, фотоальбом Петра Меленя «Блажен той муж... Життєвий шлях митрополита Андрея Шептицького» (Львів: Манускрипт 2015), Обидві книги були відзначені на 22 Форумі видавців у Львові.

На цій виставці є не лише книги. Тут можна побачити унікальний альбом, створений з нагоди святкування 30-літнього ювілею митрополичої праці Андрея Шептицького (30 листопада 1930 року). Це колективний доробок священиків Стрийського протопресвітерату та греко-католицької громади цього округу.

У такий спосіб священство та віряни засвідчили відданість греко-католицькій вірі і вшанували подвижництво Митрополита. Альбом містить 277 світлин греко-католицьких церков 11 деканатів, кожна світлина зі зворотного боку альбомного аркуша засвідчена особистим підписом чинного пароха та єпархіальною печаткою. Деякі підписи містять назву церков і коротку історії їх створення.

Матеріали для альбому зібрав і впорядкував о. Йосиф Савицький (катехит у Стрию, згодом радник Митрополичої консисторії, засновник і директор Товариства ім. Святого Андрея (Стрий, 1932 року). Тоді відбувалося святкування 30-ї річниці архіпастирського служіння Митрополита у різних містах та селах Галичини, то ж кожна громада прагнула якомога масштабніше і повніше відзначити ювілей Митрополита.

На Стрийщині велелюдне дійство відбулося 4 травня 1931 року з особистою участю владики (про що відомо з інформації в альбомі та зі світлин). Того дня у вшануванні ювілею владики взяли участь понад 12 тисяч вірян.

У короткому вітанні Митрополиту отець Роман Височанський, один з членів ювілейного комітету, нагадав слова самого Андрея Шептицького: «Приношу любов до всієї пастви і бажаю щирою працею і жертовністю заслужити собі на любов цілого народу». Таку любов і шану до Митрополита Андрея засвідчили своєю виставкою працівники наукової бібліотеки імені Василя Стефаника.

А поруч з книжками на виставці експонуються рукописні джерела та рідкісні світлини. Ці документи з фонду відділу рукописів бібліотеки представила завідувач відділу Мирослава Дядюк, а видання із унікальної книгозбірні «Студіон» – Маргарита Кривенко, науковий співробітник науково-дослідного відділу історичних колекцій, яка уже багато років досліджує цю тему.

У цих двох розділах теж є багато цікавих документів і раритетних книжок, але їх перелік уже може втомити читача. Щоб справді відчути їх дух, їхню історичну цінність таки варто прийти на виставку.

Про це повідомили сьогодні, 2 листопада, на порталі «РІСУ – Релігійно-інформаційна служба України», де також опублікували світлини з місця події.