10:10 7 жовтня 2017 р.
Фото: loda.gov.ua
У п’ятницю, 6 жовтня, у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України відбулась презентація проекту «Вигнанці» та відкриття однойменної виставки.
Про це повідомили в прес-службі Львівської облдержадміністрації, де також розповіли: «Головна тема виставки – доля людини, яка, будучи позбавлена права проживати на землі своїх предків, намагається зберегти свою ідентичність у новому соціокультурному просторі та адаптуватись до нового середовища. У фокусі виставки – три великі переселення, які відбулись за останні 75 років: так званий обмін населенням між Польщею та УРСР 1944-1946 років, депортація кримських татар з Криму 1944 року, та вимушене переселення українців та кримських татар з окупованого Росією Криму, а також з Донецької та Луганської областей у 2014-2017 роках, яке частково триває і досі. Виставка базується на спогадах людей, які пережили вимушене переселення, та історіях цілих сіл і районів, які назавжди змінили своє обличчя внаслідок складних історичних та політичних процесів.
Натомість прес-службі Львівської міськради. Поінформували: «6 жовтня в Музеї етнографії та народного промислу у Львові відкрили виставку «Вигнанці». У її фокусі доля людини, яка позбавлена права проживати на землі своїх предків, але намагається зберегти свою ідентичність у новому просторі та адаптуватись до нового середовища. Жменька речей домашнього вжитку, трохи одягу і документи – таким був і є «стандартний» набір тих, хто змушений поспіхом покидати рідний дім. Аби зібрати більше пожитків не вистачає часу і немає можливостей».
Куратор виставки Ірина Горбань розповіла: «Трохи більше 70 років тому майже півмільйона українців стали вимушеними переселенцями. Внаслідок так званого добровільного обміну населенням між Польщею та УРСР 1944-1946 років сотні тисяч сімей позбавили їхніх домівок, і переселили з земель предків. Вони стали вигнанцями. У той же час схожа доля спіткала майже 200 тисяч кримських татар. Сьогодні, після окупації Криму та початку війни на Донбасі, історія, на жаль, повторюється».
«Виставка базується на спогадах людей, які пережили вимушене переселення, та історіях цілих сіл, які назавжди змінили своє обличчя внаслідок складних історичних та політичних процесів. Кожне з трьох вимушених переселень представлене на виставці в окремих залах. Побутові речі, вишивка, світлини, церковний інвентар і навіть музичні інструменти, які люди везли з собою як найцінніше на нове місце життя, - нині це свідки цілої епохи. На виставці, завдяки художнику проекту Остапу Лозинському, вони розповідають свою історію», – повідомили також у міськраді.
Ірина Горбань розповіла також: «Експозиція одного із залів сформована в основному з духових інструментів. Вона розповідає історію унікального села Босько. Це давнє лемківське село в Сяноцькому повіті Підкарпатського воєводства Польщі. Воно було відоме своїми музичними талантами. У міжвоєнні роки українська громада створила там навіть духовий оркестр, купивши інструменти у господаря панського маєтку. Аби це стало можливим скинулись уся громада, а частину грошей передала американська діаспора. Усі значні події в житті української громади Боська відбувалися за участі оркестру. Під час переселення одне з того, що люди брали з собою, - музичні інструменти. І вже на новому місці їм вдалось відтворити оркестр, який діяв до 1990-х років».
«Ця історія перегукується із сучасною. В іншому залі можна побачити давню вишивану сорочку, яку у липні 2014 року вдалось вивести з Донецька, у якому вже йшли бойові дії. 1998 року кілька студенток Донецького національного університету створили театр фольклорної пісні «Дивина». Від початку його оберегом була сорочка, представлена на виставці. Влітку 2014 року, скориставшись чорними ходами, чоловіки учасниць театру таємно винесли її з Донецького університету. Кожен предмет на виставці – історія окремої людини чи місця. Усіх охочих запрошують відвідати виставку «Вигнанці» щодня, окрім понеділка, до третього грудня», – поінформували також у міськраді.