У Львові відбудеться перший міжнародний музичний марафон пам’яті Василя Сліпака

Про це сьогодні, 2 лютого,під час прес-зустрічі на тему:  «Вибори 28 лютого генерального директора Львівської обласної філармонії», повідомив  генеральний директор Львівської обласної філармонії Володимир Сивохіп.

Загалом, за його словами, Львівська філармонія живе повноцінним концертним життям, дає концерти майже щодня. Хоча робочий тиждень у працівників філармонії складається з п’яти днів.

- Натомість у Польщі в філармонії зал відкривають раз на тиждень. У них там працює тільки симфонічний оркестр. А у Львівській філармонії є два симфонічних оркестри, оркестри «Віртуози Львова» та «Високий замок», бандуристки «Львів’янки», солістка Оксана Муха, - генеральний директор навіть не всіх перелічив.

Володимир Сивохіп повідомив, що філармонія шукає і пропонує гнучкі формати для зустрічей артистів і глядачів

- Ми рік тому відкрили в колишній ленінській кімнаті камерний зал, який вміщує до ста осіб. І за рік зробили 70 концертів. Туди ходять ті, хто з різних причин не бажають йти у великий зал, - говорить він.

Не завжди навіть зірки світового рівня можуть зібрати повний зал глядачів у Львівській філармонії.

- Вирішуючи, чи варто запрошувати солістів зі світовими ім’ям, питаю: а для кого це буде? Як мені потім цій людині пояснити, що в залі сидить сто глядачів? Я завжди тоді кажу, що я поганий менеджер, який не зміг розрекламувати та продати хорошого виконавця. Але насправді проблема не тільки в мені. Ось є Оля Пасічник, яка підкорила сцени світу. А у Львові на неї – половина порожнього залу. Отож, це і проблема і львів’ян, - вважає Володимир Сивохіп.

Говорячи про свої творчі амбіції, зізнається, що схиляється до виконання великих творів духовного змісту.

- Я у Львові виконував симфонію Шостаковича «Бабій Яр»,  Станковича -«Панахида за жертвами Голодомору» та його ж «Страсті за Тарасом». Проте всі свої творчі амбіції я реалізовую за кордоном. Якщо в рік я маю по 50-60 концертів, то більшість з них – це за кордоном, - каже Володимир Сивохіп.
Єдиний жанр академічної чи класичної музики, виконанням яких він не хоче поступатися, це – концерти пам’яті.

- Є специфічні для мене речі, в яких я маю великий досвід. Це – духовна музика. Це музика, яку треба розкривати не тільки за законами техніки, але й за законами серця, любові. Такі речі як меси Баха, Гайдна, Бетховена, реквієми Моцарта або Дворжека, «Стабат Матер» - це є моя музика. І коли відбуваються щорічні концерти пам’яті мої друзів Романа Стельмащука, Ігоря Кушплера або інших, то я кажу: «Вибачте, але це – моя тема». Я вважаю себе майстром цього ритуалу пам’яті гарним величним духовним твором, де є хор, солісти, оркестр і де є багато справжніх, захованих, великих емоцій, - генеральний директор філармонії стверджує, що за репертуар з колегами не конкурує, але в перелічених речах не поступається нікому.

Довідка
Василь Сліпак (20 грудня 1974, Львів — 29 червня 2016, Луганське, Бахмутський район, Донецька область) — український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник бойових дій на Сході України, кавалер ордена «За мужність» І ступеня. Позивний «Міф». Загинув у бою від кулі снайпера.[