У Львові розпочали Рік Шептицького

Журналіст «Радіо Свобода» Галина Терещук розповідає в сьогоднішній публікації «Рік Шептицького розпочався з прощі українсько-польського поєднання»:

«Рік митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (роки життя – 1865-1944) розпочався на Львівщині прощею, присвяченою пам’яті мами митрополита – Софії Фредро-Шептицькій. У ній взяли участь вірні як Української греко-католицької, так і римо-католицької церков. 

Заради вшанування українсько-польської родини прочани подолали пішки 40 кілометрів. Проща розпочалась з містечка Рудки, де у костелі Успіння Діви Марії у крипті поховані рідні Софії Фредро, її батьки, зокрема відомий польський драматург Александр Фредро.

Неподалік у селі Вишня був розташований маєток Фредрів, де народилась Софія. Тут часто бував у рідних Андрей Шептицький.

Прочани відвідали і палац Фредрів. «Ми побували і на службі у костелі. Нас привітали римо-католики, далі від села до села зустрічали люди», – розповів отець Полікарп Марцелюк.

Дводенна проща у вихідні, приурочена 110-й річниці від дня смерті Софії Фредро-Шептицької, четвертої дитини у сім’ї польського драматурга. Мама Шептицького знала шість мов, успадкувала від тата літературний хист, дуже гарно малювала. Одружившись із графом Іваном Шептицьким, цілковито присвятила себе родині і дітям.

«Ця талановита жінка вирішила, що найбільше її завдання після народження дітей – стати ангелом миру у родині і забезпечувати тишу, спокій, гармонійний розвиток дітей, а це було семеро хлопців. Вона у своєму дитинстві зазнала великої любові від тата від мами і цю любов вона повністю віддала, пожертвувала своїм дітям», – говорить дослідниця спадщини митрополита Шептицького Оксана Гайова. 

«Софії Фредро завдячуємо за синів» 

Родина Шептицьких мала українсько-польське коріння, і дітей Софія Фредро-Шептицька виховувала у пошануванні двох традицій – польської і української. Сім’я відвідувала богослужіння у сусідньому селі у римо-католицькому костелі і бувала у греко-католицькій церкві у Прилбичах, збудованій єпископом Атаназієм Шептицьким.

У Прилбичах прочани разом з вірними молились у каплиці, де спочивають Софія та Іван Шептицькі, їхній син із родиною, батьки графа. Митрополит Львівський Ігор Возьняк наголосив, що Софія Фредро-Шептицька є прикладом християнської материнської любові, яка підтримала вибір сина стати монахом.

«Софії Фредро маємо завдячувати Романом Шептицьким і всім синам, за яких дбала. Так посвячені і дбайливі матері за своїх синів, особливо коли дбають, щоб добре виховати, докладають своїх зусиль, у цьому багато матерів схожі. Родина Шептицьких – це праведна родина», – наголосив митрополит Львівський Ігор Возьняк. 

Садибу Шептицьких зрівняли з землею

Каплицю-усипальницю у 1939 більшовики обстріляли, а потім у ній зберігали отрутохімікати. А ось про садибу Шептицьких нагадують лише старі дерева.

Спершу більшовицька влада пограбувала маєток, де лише бібліотека нараховувала понад 6 тисяч книг, а ще давні архіви, твори мистецтва. Тут розстріляли і родину брата митрополита Леона. 

Мама Любові Канас, яка виросла у Прилбичах, працювала у садибі Шептицьких. А неподалік маєтку мешкали рідні жінки.

«Недалеко від садиби жили мої бабця, дід, прадід і прабабуся. Мама розповідала, що Софія Шептицька любила зайти до простих людей, поговорити. Тут був гарний сад, була велика черешня, груші. Мій дід їздив до Андрея Шептицького,бо хотіли у Прилбичах будувати церкву, їздили по дерево. Але Шептицький сказав: «Хлопці, дерево має бути не сосна, а модрина. Але зараз буде війна, і не до дерева»», – розповіла жінка, яка дуже жалкує, що нічого з маєтку Шептицьких не залишилось. 

Весняна проща до родинного села митрополита, присвячена мамі Софії Фредро-Шептицької, відкриває рік вшанування пам’яті митрополита Андрея Шептицького. Уже владикою Ігорем Возьняком створений оргкомітет і заплановані численні заходи щодо популяризації родини Шептицьких, а особливо – митрополита Андрея Шептицького. Справа беатифікації якого, тобто проголошення новомучеником, триває з 50-х років минулого століття.