22:47 19 червня 2015 р.
Фото: Галина Терещук / «Радіо Свобода»
Мати митрополита Андрея Шептицького написала образ «Найсвятіше Серце Христове» 1878 року.
Донедавна ікона «Найсвятіше серце Христове» Софії Фредро-Шептицької, матері митрополита Андрея Шептицького, вважалася зниклою. А вона увесь час висіла у митрополичах палатах на Святоюрській горі.
Як виявилось недавно, її врадянський час замалювали іншим релігійним зображенням. Нині цей образ представлено у соборі Святого Юра у Львові.
Софія Фредро-Шептицька написала образ «Найсвятіше Серце Христове» у 1878 році, після народження її сьомого і останнього сина – Леона, наймолодшого брата митрополита Андрея. Ікону вона тоді подарувала у храм Пресвятої Трійці в селі Брухналь, яке межувало із Прилбачами, де розташовувалась графська садиба Шептицьких. У цьому костелі хрестили всіх дітей Шептицьких, у тому числі і Романа, майбутнього митрополита Андрея.
17 січня 1901 року, коли Андрей Шептицький став митрополитом, його мати подарувала йому цей образ. Ікону митрополит Андрей забрав зі собою в митрополичі палати на Святоюрську гору, де образ зберігався до 1946 року – до часу ліквідації Української греко-католицької церкви.
У митрополичих палатах після заборони УГКЦ загосподарювали православні отці російської церкви. Дослідниця праць і діяльності митрополита Андрея Шептицького – науковий працівник Центрального історичного державного архіву у Львові Оксана Гайова – розповіла:
«Невідома була доля ікони після 1946 року. У 1990 році, після легалізації УГКЦ, коли ми мали можливість бути в митрополичих палатах, робити фільми про митрополита Андрея, виявилось, що в митрополичих палатах зберігається якась цілком невідома робота Софії Фредро «Христос пастир», де зображений Ісус, який у руках тримає ягнятко, внизу монограма – Софія Фредро-Шептицька. Дуже гарна робота, але якась цілком нова і невідома для нас».
Три роки тому ікону віддали на реставрацію у майстерню монахів-студитів. Під час детальної експертизи і дослідження реставратори виявили, що під зображенням є інше.
Коли фахівці зняли верхній шар, то побачили «Найсвятіше серце Христове», образ, який вважався втраченим. Дослідниця наголошує: «З яких причин і чому замалювали у радянський час «Найсвятіше серце Христове» і подали ягнятко? Невідомо. Можливо, для того, щоб зберегти ікону Софії Фредро. Бо зображення серця Христового не є притаманним для церкви східної традиції, можливо, щоб не знищити і намалювали ягнятко».
Оксана Гайова також звертає увагу на те, що робота Софії Фредро, створена наприкінці ХІХ століття, дуже схожа з іконою, яку було намальовано у 30-х роках ХХ століття зі слів святої Римо-католицької церкви Фаустини Ковальської, й зауважує: «Якщо в образі Фаустини Ковальської йдуть два промені від серця Ісуса, то в Софії Фредро зображено Найсвятіше серце без променів. Але погляд, постава Ісуса майже ідентичні. Це означає одну річ, що одна і друга були глибоко релігійними особами».
Софія була донькою польського драматурга Олександра Фредри, який плекав у ній талант художниці. Софію навчав малювання чеський художник Йозеф Свобода. Він, до слова, написав портрет малої Софійки «Дівчинка і суниці».
Митрополит Шептицький дуже любив портрет своєї матері й теж мав його зі собою у палатах на Святоюрській горі, але де ця картина сьогодні, невідомо. Софія Фредро-Шептицька творила переважно на релігійну тематику, написала декілька портретів своїх рідних і, зокрема автопортрет, малювала родинну садибу.
Більшість з її робіт були знищені у 1939 році більшовиками, які спалили родинний маєток Шептицьких у Прилбичах. Тоді ж там радянські солдати розстріляли Леона, його дружину і їхнього духівника.
У церкві Святого Андрія у Львові зберігається робота матері митрополита – «Святий Ян з Дуклі», а тепер і в Святоюрському соборі упродовж місяця можна оглянути ще одну її ікону, віднайдену у рік вшанування 150-річчя митрополита Андрея Шептицького.
Про це повідомили сьогодні, 19 червня, на сайті «Радіо Свобода».