08:57 23 грудня 2013 р.
Фото: Львівська філармонія
Її покаже 15:00 та 17:00 зразковий театр української пісні «Джерельце» Моршинської школи мистецтв.
Музичний редактор відділу реклами та маркетингу Львівської філармонії Ольга Максим’як розповідає в понеділок такі подробиці цієї вистави:
«Зачаровані глядачі побувають в трьох світах, небесному раї, страшному пеклі з ковзанами та киплячою смолою, їх спокусить справжня чортяча дискотека, нарешті за допомогою світлих сил повернуться на землю, щоби в радості і мирі зустріти Великого Святого і отримати подарунки. Організатором і керівником колективу є режисер, сценарист, костюмер, реквізитор, заслужений працівник культури України, Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ст. – Ірина Король.
Задум вистави «Ой, хто-хто Миколая любить» виник у 90-х роках, у часи яскравого національного відродження. Відтоді зал Палацу культури Моршина на цю виставу постійно вщент заповнений. На виставу з’їжджаються глядачі із інших міст і сіл Львівської області.
Колективу «Джерельце» цьогоріч 40 років. Зі своїми сольними та збірними програмами театр неодноразово вже виступав на сцені Львівської філармонії; один із знакових концертів відбувся з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка у березні 2013 року.
Вистава «Ой, хто-хто Миколая любить» розгортається у трьох часових зрізах. Перший зріз – це земля, де дітки готуються до приходу святого Миколая, пишуть листи.
На їхньому шляху зустрічаються злі сили, які намовляють дітей на злі вчинки. Діти стають неслухняними і це змушує небесні сили втрутитися
Пізніше розгортається сцена на небі. Ми бачимо райські небеса, хор ангелів, котрий готує подарунки для дітей.
«Для дітей повчальним у виставі є те, що найбільшим даром є здоров’я батьків, мир і злагода у сім’ї, державі. Дуже важливі слова Миколая: «Люба доню, ти понад все люби Вкраїну. За свій нарід і за віру не жалій життя в офіру». Вистава показує цінність високих, духовних та загальнолюдських якостей», – зазначила Ірина Король.
Щорічною випускники «Джерельця» приходять на цю виставу, і коли малята починають розповідати свої тексти, то ті старші, хто виконував колись цю роль, повторюють слова. Коли куліси закриваються, на сцену виходить старший колектив. Випускники з’їжджаються зі всього світу.
Цьогоріч з Італії приїхав отець Іван Данчевський, з Києва заслужений артист естрадного мистецтва Ростислав Кушина, котрий у «Джерельці» виховувався з чотирьох років, з Росії – Назар Баран, з Чехії – Уляна Косів. Це знакові постаті у великому мистецтві, і «Джерельце» їх єднає.
Роль Святого Миколая виконує традиційно Микола Король. Впродовж багатьох років він є головним художником-декоратором, має чимало нагород як винахідник художньої частини вистав, при цьому він ще й актор.
Традицією «Джерельця» є в ніч з 18 на 19 грудня отримувати пісенні привітання від випускників колективу. У виставі діти і дорослі, які по-своєму відчитують багато філософських моментів.
Наприклад, для багатьох дорослих повчальна сцена двох підлітків-курців, котрі говорять між собою на тему, що якщо б курити не було добре, то тато б не курив. Тобто йде мова про здоровий спосіб життя.
Так дорослі розуміють, що буденні справи діти спостерігають за дорослими, тому дорослим варто бути уважними. На сцені з «Джерельцем» з’являлися композиції, вистави, цілі програми: «Обжинки», «Вифлеємська ніч», «Ой на Івана, на Купала», «Стрілецьким шляхом», «Писанко, воскресни», «Свято матері», «Вінок Кобзареві», «Ой хто-хто Миколая любить», «Марширують вже повстанці», «Гаївки», «Бойківське весілля», «Тополя» та інші.
На своїх дитячих плечах джерельцята підняли пласт призабутих звичаїв і обрядів бойківського краю, відтворили їх і відродили. Пісня з дитячих вуст «Джерельця», як цілюща вода з отчого краю, полинула з Моршина в світ і сягнула високих сцен України: у Львові, Києві, Рівному, Хмельницькому, Луцьку, Берестечку та за її межі – в Польщу, Угорщину, Македонію.
У творчій біографії колективу великий перелік конкурсів та фестивалів міжнародного рівня, де «Джерельце» отримувало найвищі нагороди, і тим самим достойно репрезентувало Україну. Концерти «Джерельця» глядачі сприймають захоплено.
У квітні 2000 року «Джерельце» стало членом Міжнародної ради організацій фестивалів фольклору і традиційних мистецтв (C.I.O.F.F.). Ця рада багато уваги приділяє проблемам збереження і пропаганди традиційного культурного спадку кожної нації, формуванню у суспільстві взаємоповаги між народами.
У теперішньому складі «Джерельця» діти віком шість-сім років. Саме сцена дає змогу розкрити їхні таланти.
За принципом керівника, немає нездібних дітей, а завдання доброго вчителя – дати віру дитині у свої сили. І дитина, маючи віру, розвиває таланти і стає справді талановитою. Директор Моршинської школи мистецтв Ростислав Фединець – лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, грає на скрипці і є виконавчим директором «Джерельця».
У «Джерельці» задіяний склад оркестрової групи, педагоги Моршинської школи мистецтв – Уляна Ільків (скрипка), Любов Осипенко (бандура), Валентина Лесяк (баян), Володимимр Барабаш (контрабас), Ростислав Фединець (скрипка). Хороша традиція у колективі – це опіка старших дітей над молодшими».