17:07 20 травня 2016 р.
Круглий стіл організували ГО "Медіаварта" і ЛОГО "Львівський прес-клуб" за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).
Відео: Львівський прес-клуб
Коли 50 відсотків акцій ПрАТ «Видавничий дім «Високий Замок» належало іноземному інвесторові, то український співвласник таємно купував поліграфічну машину, приміщення друкарні і навіть почав випускати додаток «Добрий господар» на власний ризик. А потім ставив інвестора перед фактом і здобував його схвалення.
Про це сьогодні, 20 травня, під час круглого столу на тему: «Участь медіавласників в управлінні ЗМІ», який відбувся у Львівському прес-клубі, зізнався генеральний директор «Видавничого дому «Високий замок», секретар Національної спілки журналістів України, народний депутат V-VII скликань Cтепан Курпіль.
- Був такий період у становленні «Видавничого дому «Високий замок», коли ми мали іноземного партнера, з 1999 року до 2010 року. І я можу порівняти свій підхід як співвласника, так і іноземного партнера, який мав колосальний досвід в управлінні медіа-групою. Цей підхід відрізнявся. Я вважав, що має бути спочатку розвиток, а потім - результат. А для інвестора було навпаки – спочатку результат, а потім, може, розвиток. Тут ми кардинально відрізнялися в підходах. Оскільки структура власності була 50 на 50, то, практично, не можна було просуватися так швидко, як тоді треба було просуватися, - розповідає Степан Курпіль.
За його словами, проект «Добрий господар», який має зараз наклад 250 тисяч, був запущений без згоди іноземного інвестора.
- Я його зробив, не послухавшись представників співвласника-партнера. Але коли через півроку передплатний тираж сягнув 50 тисяч, вони визнали, що помилилися, - каже Степан Курпіль.
Також він сказав, що про купівлю поліграфічної машини співвласник довідався, коли вона вже була змонтована і почала працювати.
- Але коли ми це зробили, то вони погодилися, що це варто було зробити. А якби я з ними все це погоджував, то це би тривало два-три роки. Була практика, коли нам відмовляли в друку, тому ми купили друкарню і поставили співвласників перед фактом. На Заході рішення приймають кілька років. У них там все розписано, вони наперед купують машину і знають, що вони будуть друкувати, кому друкувати, бізнес-плани складені. У нас трошки все інакше. І дуже важко поєднати ці ментальності, - вважає генеральний директор «Видавничого дому «Високий замок» Степан Курпіль.
За його словами, у 2010 році він хотів купити журнальну машину, щоби друкувати журнальний варіант програми телебачення. Проте співвласник порахував, що вигідніше друкувати програму телебачення в Польщі та возити її звідти.
- У підсумку конкурент купив цю машину швидше і почав друкувати журнал. А ми друкували програму в Києві і возили її до Львова, зазнаючи збитків,- скаржиться на нерозуміння іноземного партнера Степан Курпіль.
Зрештою, в 2010 році інвестор забрав свої інвестиції. А «Високий замок» - приміщення редакції, на купівлю якого співвласник не погоджувався ніяк.
- Я мріяв про це від початку, коли очолив цей засіб масової інформації – мати своє, власне редакційне приміщення. І маючи фінанси на рахунку, ми не могли купити приміщення. Хоча тоді його можна було купити за 5 копійок. Потім ми його купили значно дорожче, - розповідає Степан Курпіль.
Проте, за його словами, іноземний співвласник залишив по собі й позитивні речі, якими редакція користується дотепер.
- З боку нашого партнера було намагання все чітко систематизувати, запровадити західні методи управління й обліку. Все це дуже корисно і нам це є у пригоді досі, - каже він.
Також Степан Курпіль нагадав, що зараз редактором ЗМІ є його дружина.
- А це – майже одне й те ж. Але тривалий час я очолював засіб масової інформації, з 1991 до 2005, потім на 8 років пішов у політику і тільки два роки тому став нормальною людиною, - каже він.