19:25 3 березня 2020 р.
Уперше експертна група Львівського пресклубу проаналізувала 11-17 лютого 2020 року матеріали десятьох гіперлокальних медіа регіону – п’ять друкованих видань («Воля народу», «Голос відродження», «Миколаївські вісті», «Народна думка», «Новини Прибужжя») і п’ять інтернет-видань («Голос Сокальщини», «Джерела Трускавця», «Лайф інфо», «Сайт Стрия 245.ua», «Яворів інфо»). Загальна кількість проаналізованих матеріалів – 253 (100 – у друкованих ЗМІ, 153 – в онлайн-медіа).
У друкованих виданнях жінки як експертки (хто коментує, чию точку зору цитують) і героїні матеріалів представлені майже однаково низьким відсотком – відповідно 37% і 38%. Тобто – лише в 1/3 випадків.
У матеріалах на теми медицини/охорони здоров’я, розваг, волонтерства/благодійності зовсім відсутня експертна думка чоловіків, питання соцзахисту вони коментують лише у 20% випадків, а освіти/науки – 33%. Паритет в експертному середовищі жінок та чоловіків простежується у висвітленні економічних питань. Найменше жінки як експертки фігурують у публікаціях на теми політики (7%) і повністю відсутні у темах культури, війни, криміналу/дтп/надзвичайних ситуацій.
Щодо героїнь журналістських матеріалів, то максимальна їх кількість, як і експерток, – медичній тематиці. Трохи менше – у матеріалах про освіту/науку (87%). Також доволі часто про жінок писали, висвітлюючи теми криміналу/надзвичайних подій (67%), культури/релігії (50%), соцзахисту(50%), інше (43%).У ряді тем, навпаки, домінують чоловіки: спорт (74%), політика/місцева влада (83%), волонтерство/благодійність (87%), війна/армія (92%). Жінки не були героїнями у темах економіки/бізнесу.
Найбільший розрив між експертами й експертками – у газетах «Народна думка» (в 3,5 рази), «Воля народу», «Голос відродження» (у 2 рази), «Миколаївські вісті» (1,5 рази). Найбільший дисбаланс у співвідношеннях героїв і героїнь – газетах «Новини Прибужжя» (у 2, 5рази), «Народна думка» (у 2 рази), «Голос відродження» (у 1,3 рази).
Найменша різниця між героями та героїнями – у газеті «Воля народу» й вона трохи не дотягує до паритету (45% і 55% відповідно). У газеті «Новини Прибужжя», відсоток експерток значно перевищує експертів (60% і 40% відповідно).
Кількість фемінітивів (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок) у друкованих ЗМІ складає 68%. Це – дуже високий показник. Лідером у їх використанні є «Народна думка» (94%). Для отримання стовідсоткового результату стало на заваді написання одного маскулінітиву, а саме – у статті «Городок приймав чемпіонат області з тхеквондо» (14 лютого, № 06) йшлося про «подяку директору НВК № 5 Оксані Іщук».
Другу і третю позиції займають газети “Миколаївські вісті”(88%) і “Голос відродження” (60%). А найменше фемінітивів – у газеті «Новини Прибужжя» (25%).
З огляду на це, найбільш гендерночутливим друкованим ЗМІ у лютому 202 р. стали «Миколаївські вісті» (56%), друга позиція – в «Народної думки» (50%).
Як у друкованих, так і в інтернет-виданнях у співвідношенні експертки/експерти та героїні/герої однозначно лідирують чоловіки.
У ролі експерток в публікаціях інтернет-видань жінки отримали цілковиту першість у темах культури/релігії (100%), криміналу/надзвичайних подій (100%), економіки/бізнесу (71%) медицини/здоров’я (60%). Однак загальна кількість матеріалів на ці теми – мізерна. Дещо рідше жінки коментують теми освітню (40%) і політичну (19%) тематики. У лютому жінки не висловлювались в контексті тем соціальної політики/соцзахисту й екології/довкілля.
Лише про жінок писали онлайн-медіа у матеріалах про волонтерство/благодійність, значною мірою – про спорт (63%). В обох тематиках ані експертів, ані героїв не зафіксовано. Високий відсоток героїнь (майже паритетно) – у матеріалах про освіту/науку (43%). Найменше героїнь – в політичній (12%) і економічній (13%) темах. Зовсім не представлені жінки в екологічній тематиці.
Найбільший дисбаланс між експертами і експертками та героями і героїнями спостерігається в матеріалах сайтах «Яворів інфо», «Джерела Трускавця» (у 5 разів на користь чоловіків). Найнижчий показник згадувань жінок-героїнь на дрогобицькому сайті «Лайфінфо» (менше у 5, 1 рази). У двічі менше героїнь на «Сайті Стрия 245.ua», а найменша диспропорціяміж героїнями та героями в інтернет-виданні «Голос Сокальщини» (1,2 рази).
Лідером за кількістю експерток у лютому став «Сайт Стрия 245.ua» (70%). Паритет між експертками та експертами спостерігається у дрогобицькому інтернет-виданні «Лайф інфо» (50%), трохи менший показник – у «Голосі Сокальщини» (40%). Найменше експерток і героїнь – у видання «Яворів інфо» (по 20%), де зовсім відсутні і фемінітиви.
Відсоток фемінітивів в інтернет-виданнях удвічі нижчей, ніж у друкованих – 33%. Найчастіше ними послуговувалися журналіст/к/и «Джерел Трускавця» (57%).
Серед гіперлокальних інтернет-медіа гендернонайчутливішим виявився «Сайт Стрия 245.ua» (40%). На другій позиції «Голос Сокальщини» (37%). Дуже низький рівень гендерної чутливості – у видання «Яворів інфо» (13%).
У лютому 2020 року в матеріалах як і у друкованих, так і в електронних ЗМІ сексизмів виявлено не було. Це можна пояснити домінуванням жанру сухої фактологічної інформації в районних ЗМІ, де найбільше переважають знеособлені матеріали (розпорядження, пресрелізи, повідомлення, роз’яснення органів влади, організацій, комунальних установ тощо.
Використання стереотипного контенту експертки спостерегли лише в інтернет-виданні «Сайт Стрия 245.ua». Так, у публікації «Подарунок до 14 лютого — 5 незвичайних ідей» зазначається: «Повідомте важливі новини. Наприклад, новина про вагітність. Завжди хвилююча. Особливо для чоловіка. Особливо напередодні Дня Святого Валентина)) Нехай ця подія запам’ятається назавжди».
Індекс гендерної чутливості львівських гіперлокальних медіа у лютому 2020 року склав 41%. Це – середній показник по Україні (максимальний (51%) – у харківських медіа, мінімальний (27%) – у херсонських). Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Довідка
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.