13:45 8 жовтня 2025 р.
Найстаріші примірники мають приблизно 200 років.
Про це інформує пресслужба ЛОВА, пише DailyLviv.com.
У Львові уже з 20 жовтня запрацює відкритий дослідницький простір «Візарій». За підтримки Українського культурного фонду відновили, систематизували й частково оцифрували великий архів про архітектуру, дизайн, мистецтво і культуру. Його з кінця 1950-х збирали у Львівській спілці архітекторів.
Тепер, після відновлення, з фондом можна буде безплатно попрацювати у читальній залі дослідницького простору «Візарій» у Центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» (вул. Підвальна, 4). Переглянути оцифровану версію видань та замовити потрібні позиції (без абонементної видачі) можна буде на сайті-каталозі.
Загалом команда проєкту нарахувала понад 7 000 видань XIX–XXI ст. Серед раритетів: великий презентаційний альбом з кресленнями та інтер’єрами Віденської опери періоду її побудови та відкриття (1885 р.), німецькомовний австрійський журнал «Menorah» про єврейську історію, культуру і літературу (1925-1932), один із найстаріших оригіналів туристичного гіда «Oxford City and University» (1893), альбом 40 гравюр Альбрехта Дюрера «Четиредесят и осем гравюр на дърво» болгарського видавництва. Найстаріші примірники мають приблизно 200 років.
«Для відвідувачів це шанс працювати з матеріалами, яких немає онлайн, а для Львова – поява нарешті «сконцентрованої» локації про архітектуру та урбаністику, що живитиме дослідження, освіту і публічні події. Щодо назви, ми зрозуміли, що це вже не бібліотека, не архів, це щось інше. Ми дали нову назву «Візарій» – це нова типологічна одиниця, котра характеризує цей простір», – пояснила директорка «Порохової вежі» Ангеліна Єфименко.
У просторі також планують проводити публічні заходи: воркшопи, лекції й дискусії, а також огляд найцікавіших примірників фонду. Всі анонси подій, включно із програмою відкриття та реєстрацією на нього, – у соціальних мережах.
«Ми зробили те, що не робилося десятиліттями: впорядкували фонд, адаптували простір, заклали основу онлайн-каталогу та стартували з оцифрування найвразливіших видань. Я не думаю, що це було б можливо без фінансування Українського культурного фонду. Як і проведення безоплатних перших воркшопів та лекцій», – зазначив куратор бібліотечного напрямку проєкту Василь Майданський.
Для студентів, які на основі видань фонду розробляють футуристичні концепції відбудови українських міст, незабаром організують воркшоп‑резиденцію. А ще планують лекції та розмови: чотири публічні блоки із залученням лідерів думок у сфері архітектури/культури (Акім Галімов, Павло Гудімов та інші). Теми варіюються від історії замків і резиденцій до сучасної видавничої практики артбуків.