12:24 28 травня 2025 р.
У межах Тижня єврейської культурної спадщини на Львівщині відбулася мандрівка місцями пам’яті євреїв Розділля.
Про це інформує пресслужба ЛОВА, пише DailyLviv.com.
У межах Тижня єврейської культурної спадщини на Львівщині відбулася мандрівка місцями пам’яті євреїв Розділля, а також екскурсія «Ключ до міста: галицький Розділ та його єврейська історія» за підтримки ТОВ «Палац Розділ».
Учасники промотуру побували в синагозі, оглядали огелі, мацеви рабинів і цадиків, відвідали місце, де мешкав прапрадід Марка Цукерберга, та скуштували традиційні страви єврейської кухні, зокрема чолнт.
«Львівщина – це край багатьох культур. Єврейська культурна спадщина є його невіддільною частиною, тому важливо, щоб про неї дізнавалося якомога більше людей. Такі заходи відкривають нові можливості для культурного та сентиментального туризму», – зазначає заступник директора департаменту спорту, молоді та туризму ЛОДА Тарас Лозинський.
Екскурсію провадив архітектор і краєзнавець Іван Щурко, який розповів, що дослідження єврейської спадщини регіону Розділля він із командою проєкту «Палац Розділ» розпочав у межах грантового проєкту «Мандри Роздільські» за підтримки Українського культурного фонду у 2024 році.
Першою зупинкою промотуру став Миколаїв. Саме сюди у 1870 році прибула перша єврейська родина – Шор. Вони були ортодоксами і намагалися оселитися в місті, однак місцеві жителі силоміць вивезли їх за межі, аргументуючи свої дії звичаєвим правом. Проте родина не здалася: повернулася з представником поліції зі Стрия, і магістрат підтвердив їхнє право на поселення. Саме Шори стали основою майбутньої єврейської громади Миколаєва.
За короткий термін євреї у цьому місті вже становили значну частину населення міста: понад 50% забудови й об’єктів торгівлі на ринковій площі перебували під їхнім контролем.
Наступною локацією став Жидачів, де єврейська громада відігравала вагому роль щонайменше шість століть. Дослідники виявили на єврейському кладовищі мацеви XVII ст. високої мистецької й історичної цінності. Кладовище було зруйноване під час Другої світової війни та за радянських часів.
Наприкінці 90-х років на цій території відновлено два огелі на могилах святих праведників – рабинів Цві та Айзека Айхенштайнів. Щороку наприкінці червня та на початку липня сюди приїжджають паломники з Польщі, Ізраїлю та інших країн.
Далі маршрут проліг до Берездівців, де зберігся єврейський цвинтар із відносно добре збереженими мацевами.
Завершальним пунктом став Розділ. Тут учасники побачили збережене єврейське кладовище, огель, руїни синагоги, стару частину міста та єврейську дільницю. За кілька сотень метрів від палацу Жевуських–Лянцкоронських жила родина прапрадіда Марка Цукерберга. На роздільському цвинтарі й досі збереглися поховання його пращурів.
«Марк Цукерберг має коріння в Роздолі й це відкриває нові можливості для розвитку світського туризму, – зазначає Ганна Гаврилів, керівниця проєкту “Палац Розділ” та засновниця ініціативи “Спадщина.UA”. – Ми плануємо сформувати сентиментальний туристичний маршрут місцями єврейської пам’яті Розділля. До нього увійдуть Ходорів, Миколаїв, Жидачів, Київець, Берездівці, а фінальною точкою стане місто Розділ. Віримо, що цей шлях стане не просто подорожжю, а глибоким досвідом пізнання спільної історії Галичини».
Читайте також: Шість українців у списку найбагатших людей світу
На завершення у возівні палацу відбулася міні конференція. Свої доповіді представили Тарас Шаран – «Згадати й повернути: збережена пам’ять поколінь Роздолу» за матеріалами історикині Оксани Лобко та автор дослідження «Релігійний та культурний спадок єврейської громади Роздолу» Максим Бутченко.
Під час промотуру учасників частували єврейськими стравами, зокрема чолнтом – традиційною шабатною стравою, що томиться в печі аби її не треба було готувати в суботу.
Зазначимо, що тиждень єврейської культурної спадщини на Львівщині, організовано за ініціативи Департаменту спорту, молоді та туризму Львівської ОДА, Агенції регіонального розвитку Львівщини, Почесного консульства Держави Ізраїль в Україні, ТОВ «Палац Розділ», «Спащина.UA», ВЄБФ «Хесед-Ар’є» та ГО «Західноукраїнський центр «Гілель».