Міністерство інфорполітики у Львові звинуватили в провалі роботи

Про це сьогодні, 27 червня, під час медіа дискусії «Як обмежити - законодавчо і професійно - інформаційний вплив «слуг Москви» в Україні?», яка відбулася у Львівському пресклубі, заявила медіаексперт, виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика (Київ) Світлана Єременко.

- Я вважають абсолютно провальною діяльність Міністерства інформації за ці п’ять років. Всі ці роки ми спостерігаємо дуже слабку роботу тих органів, які, на наш погляд, повинні забезпечувати інформаційну безпеку України. Це і РНБО, і СБУ, і Нацрада, і комісія з журналістської етики. Коли я запитую, приміром, працівників з СБУ, чому вони не реагують на відверто антиукраїнську політику, яку ведуть деякі ЗМІ, то мені відповідають, що в Україні немає відповідних законів. За п’ять років війни наші депутати не спромоглися прийняти ті закони, які би захистили інформаційний простір України, - каже вона. 

Медіаексперт навела дослідження Київського міжнародного інституту соціології, згідно з результатами якого 57 відсотків українців ставляться до агресора «добре» або «дуже добре», 27 відсотків – «погано» та 15 відсотків – «не визначилися». Тих, хто хоче жити з Росією без кордонів – 48 відсотків. 38 відсотків хочуть миру або замороження конфлікту. За автономію ОРДЛО - 22 відсотки. І тільки 18 відсотків громадян України готові боротися до перемоги.  

На думку Світлани Єременко, до таких результатів причетні і ЗМІ в Україні. Інституту демократії ім. Пилипа Орлика проводить моніторинг засобів масової інформації у всіх областях України впродовж кількох останніх років. Окремі висновки виконавчий директор інституту оприлюднила у Львові. 

- Надзвичайно низький – професійний рівень журналістів. Раніше ми говорили, що шпальти газет та регіональних сайтів заполонили прес-релізи. То тепер ми можемо говорити, що журналісти запозичують інформацію з фейсбуку. Почалася фейсбучна хвороба, коли джерелом інформації вказують пости у фейсбуці. Цю інформацію не перевіряють. І вона перекочовує на сайти, на радіо та на телебачення. В багатьох ЗМІ існує засилля джинси. Від 15 до 25 відсотків, а в деяких видання вище, - каже вона. 

Також 30 відсотків медіаконтенту регіональних ЗМІ складає кримінальна хроніка. Ще 30 відсотків – кросворди, привітання, співчуття, рецепти  та інша розважальна інформація. 

- А для соціально важливих тем залишається майже нічого. У медіа є тільки від 0,5 до 2,5 відсотка матеріалів, які висвітлюють війну, військову тематику, проблеми поранених, їх родин. Ми моніторимо по 4 друкованих засоби інформації та по 4 сайти. І в деяких з них ми взагалі не знайшли і згадки про війну. Тому не варто дивуватися, що 16 відсотків осіб, а на сході України ще більше, вважають, що причиною війни є українська влада. Так само лише один відсоток складають ті матеріали, в яких піднімають проблеми переселенців. На шпальтах друкованих ЗМІ та сайтів ми майже не зустрічаємо аналітики. Тільки  від 2 до 4 відсотків. Ми зараховуємо сюди навіть якісні кореспонденції. Дуже малий відсоток матеріалів, які висвітлюють будь-які реформи в Україні, - перелічує біди регіональних газет та сайтів медіаексперт. 

Також вона зазначила, що мова ЗМІ страшенно збідніла. І журналісти вже зовсім не використовують журналістських жанрів. 

- Натомість за ці п’ять років ми спостерігаємо величезну кількість проросійських меседжів, фейків та трансляцію російської пропаганди, - констатує вона.  

На думку члена наглядової ради медіапорталу «Західний інформаційний фронт», голови правління ГО «Європейський освітньо-культурний центр» Віталія Ковтуна, інформаційний програш уже вилився у суспільну думку. 

- У час, коли ми апелюємо до об’єктивної правди, до самообмежень, такий самий голос має інша сторона, якій правда не потрібна. Коли експертна думка важить стільки же, скільки й фейк, то правда тут програє. Ми бачимо це не тільки в Україні, але й у цілому світі. І антидоту до цього ще не винайшли.