11:14 8 лютого 2017 р.
Фото: day.kyiv.ua
На будівлі обласної філармонії відкриють меморіальну таблицю композитору, піаністу, педагогу, музикознавцю й громадському діячу Василю Барвінському.
А в Концертному залі імені Станіслава Людкевича обласної філармонії прозвучать рідко виконувані симфонічні твори Василя Барвінського, написані у концертному жанрі – концерти для фортепіано з оркестром та для віолончелі з оркестром. Виконуватимуть їх симфонічний оркестр Оперної студії при Львівській музичній академії імені Миколи Лисенка (диригент – Богдан Дашак), фортепіано – заслужена артистка України Оксана Рапіта, віолончель – лауреат міжнародних конкурсів Тарас Менцінський. Вступне слово скаже доктор мистецтвознавства Наталя Кашкадамова.
Обидва пам'ятні заходи заплановані на 15 лютого. Організатори наголошують: натхненна праця на благо батьківщини, визнання у світі, а потім ув’язнення, сталінські табори та забуття – така доля спіткала багатьох видатних галичан. Не оминула вона й Василя Барвінського (1888–1963), який від 1915 до 1948 року керував вищим музичним закладом Львова, тобто фактично стояв на чолі музичного життя Львівщини.
Але після арешту 1948 року його ім’я було заборонено навіть згадувати. Після повернення із заслання Барвінський пережив найбільшу трагедію, яка може спіткати митця, – його рукописи (а тільки незначна частина композиторського доробку була надрукована) спалили.
Відтак, музика Барвінського, яка звучала в першій половині XX століття по цілому світі, замовкла на батьківщині майже на півстоліття. До останніх днів життя Василь Барвінський відновлював у пам’яті свій знаменитий Секстет, кінцеві такти якого дописав уже Станіслав Людкевич.
Композитор помер із думкою, що більшість його творів безповоротно втрачена. «Та правду кажуть, що рукописи не горять. Частина із них познаходилася… по людях», – зазначала доктор мистецтвознавства, професор, дослідниця творчості композитора Стефанія Павлишин.
У випадку Барвінського, «Божа справедливість межує з чудом»: нотні листки, неначе лелеки, зліталися з різних країн і континентів. Зокрема, знайшлися фортепіанна соната 1910 року, а також фортепіанний концерт.
Щоправда, вже через 30 років по смерті композитора – 9 червня 1993 року. А останній твір Барвінського, написаний у ГУЛАЗі, – концерт для віолончелі з оркестром відредагував і зінструментував професор Віктор Камінський.
Реабілітована й пам’ять про Василя Барвінського. Його іменем названі музичні заклади Дрогобича, Тернополя, Івано-Франківська. Тепер-от відкриють меморіальну таблицю на стіні Львівської філармонії – щоби привернути широку увагу до образу й імені Василя Барвінського і ще раз нагадати про його заслуги.
Про це повідомили сьогодні, 8 лютого, в київському часописі «День».