16:00 5 листопада 2015 р.
Фото: day.kiev.ua / wikimapia.org
У старого приміщення є реальний шанс стати ще одним, досить оригінальним, культурним осередком нашого міста й оживити його віддалений район.
У промисловій зоні Львова з’явиться великий культурний центр. Цього літа австрійський історик Гаральд Біндер придбав Львівську фабрику повидла, щоб перетворити споруду з давньою історією на великий культурний комплекс з мистецькими майстернями, театром і концертними майданчиками.
Коли оновлена фабрика запрацює – невідомо, а стратегія проекту ще розробляється. директор «Гаральд Біндер Калчурал Ентерпрайзис» Божена Закалюжна розповіла:
«Зараз багато не можу розказати. Розпочали з архітектурного конкурсу, в якому взяли участь п’ять архітектурних бюро. Вибрали «Atelier Stefan Rindler» із Відня – нині його представники розробляють детальну концепцію реконструкції будівлі.
Роботи з реконструкції будуть великими, бо стан приміщення доволі поганий, багато років воно не опалюється. Напевно, будемо проводити події і запускати різні програми паралельно з реконструкцією. Але не на самій території фабрики, бо вона буде закрита на час ремонту».
Колишній власник будівлі, львівський бізнесмен Олексій Курилишин, підтримував культурні ініціативи активістів. На території споруди торік влаштували День відчинених дверей з майстер-класами, дискусіями і розвагами, тут відбувся фестиваль «Тиждень актуального мистецтва», кінопокази.
Але врешті розвитком фабрики зацікавився Гаральд Біндер, і український бізнесмен продав йому приміщення. «Гаральд зацікавився проектом культурного центру, тим, як він зможе по-новому це відкрити», – акцентує Божена Закалюжна.
Культурний центр «Фабрика повидла» може посприяти розвитку інфраструктури Львова. Споруда розташована неблизько від центру, у промисловому й історичному районі Підзамче. Зараз транспортне сполучення з цим місцем незручне.
Божена Закалюжна повідомила також: «Хочемо, щоб до фабрики ходив громадський транспорт. Також там може бути чудовий веломаршрут. Поруч є невеликий парк, і через нього може прокласти велосипедну доріжку. Сподіваємось, міська влада якось посприяє нам, – каже. – Але у будь-якому разі, коли фабрика з’явиться на ментальній карті людей, відстань до неї не буде видаватися надто далекою».
Минуле фабрики точно не відоме. Є припущення, що перші забудови на цій території з’явилися ще у XVII – XVIII століттях. На користь цього свідчить фундамент будівлі. Відомо, що на початку ХХ століття фабрика належала фірмі «Корнік і син», яка виготовляла спиртову продукцію.
З приходом радянської влади фабрика працювала як консервний завод, згодом у її приміщеннях розташували винзавод тресту «Укрголоввино» – туди цистернами завозили вино з Алжиру і Молдови і розливали його у пляшки. У 1970-х роках приміщення обладнали під цех переробки овочів та виготовлення повидла. А на початку 1990-х промисловий об’єкт припинив роботу.
Майже за 20 років, з 2009 року, фабрику почали використовувати як простір для мистецьких акцій. Усе більше митців і активістів культури дізнаються про фабрику повидла. А тепер у старого приміщення є реальний шанс стати ще одним, досить оригінальним, культурним осередком Львова й оживити віддалений район міста.
Про це повідомили сьогодні, 5 листопада, в київському часописі «День».