14:01 29 квітня 2024 р.
Третина опитаних журналістів (30%) відзначили широкий вплив фейків та дезінформації у своїх громадах.
Про це йшлося під час презентації результатів дослідження «Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору», яка відбувалася у медіакав'ярні Львівського пресклубу, пише DailyLviv.com.
Дослідники дійшли висновку, що журналістське середовище добре усвідомлює загрозу ворожої пропаганди. Третина опитаних журналістів (30%) відзначили широкий вплив фейків та дезінформації у своїх громадах. Та найбільша частка журналістів (54%) вважають, що фейки та дезінформація в їхніх громадах мають помірний вплив. Лише 5%опитаних не надають йому жодної ваги.
"Абсолютна більшості опитаних представників регіональних ЗМІ володіють критеріями визначення фейків та дезінформації. Загалом 3 з кожних 4 журналістів вибрали точні критерії: від 73% до 76% вказали на «присутність проросійських прихованих меседжів», на «присутність відвертих пропагандистських тверджень та закликів, що становлять загрозу національній безпеці та суверенітету України» і на «неправдиві, сфабриковані або вигадані новини та інформацію, які немає можливості перевірити».
Разом з тим, 42% опитаних користуються також критерієм вигідності інформації для недоброчесних суб’єктів. А ще чверть (25%) покладається на інтуїцію. Не можна сказати, що ці критерії хибні в принципі, адже в окремих ситуаціях вони можуть правильно спрацювати. Проте покладатися саме на них професійно ризиковано і неправильно. Тому в цьому напрямі навчання об’єктивно
потрібно",- йдеться в дослідженні.
На жаль, як зазначають опитані журналісти, можливість проконсультуватися з експертом/експерткою чи ментором/менторкою з певних чутливих питань при створенні матеріалів про різні вразливі групи є не у всіх медійників. Найкраща ситуація з можливістю проконсультуватися з проблем ВПО – половина опитаних мають вихід на таких експертів (48%). Найменший рівень доступності у журналістів до експертів з проблем людей, що втратили житло чи здоров’я через війну (25%) та з проблем ЛГБТІК+ (17%).
Як випливає з результатів дослідження, абсолютна більшість регіональних журналістів відчуває потребу в навчанні інструментам перевірки інформації. Підтвердили це сумарно 78%.
Читайте також: Регіональні журналісти назвали чотири головні негативні наслідки війни для своїх медіа
Довідка
Дослідження «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору» проводили на замовлення ВОГО «Вінницький пресклуб» у лютому-березні 2024 року.
Проаналізували отримані дані соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу».
Результати дослідження презентували впродовж 12–28 квітня 2024 року для регіональних журналістів у кожній області України. Для прифронтових областей такі презентації робили в онлайн форматі.
Методом збору первинної інформації стало соціологічне опитування представників регіональної журналістики України у форматі онлайн анкетування через google-форму. Отримано 591 анкету з 24 областей при варіативності в кількості респондентів з однієї області загалом від 20 до 30 осіб. Менше відповідей отримано лише від журналістів Херсонської (17) та Луганської (7) областей. Обсяг отриманих даних дозволяє зробити висновок про їх релевантність щодо сучасної української регіональної журналістики.
Для визначення регіональної специфіки відповіді журналістів в областях згруповано за 4-ма регіонами:
центр (Київська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська області.
схід (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Харківська, Донецька, Луганська області),
південний захід (Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Чернівецька, Тернопільська, Одеська, Миколаївська області),
північний захід (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Закарпатська області).
Гендерний розподіл: 77% жінок і 23% чоловіків. Локальні ЗМІ в переважній більшості мають сьогодні жіноче обличчя.
Дві третини опитаних журналістів мають дуже значний професійний досвід – 10 і більше років (65%). Кожен сьомий (14%) – 6-9 років у професії, ще 7% – 4-5 років досвіду. Інші 15% належать до молодих спеціалістів – з досвідом роботи до 3-х років.