16:49 8 червня 2016 р.
Відео: Львівський прес-клуб
З 2010 року – це вже третя спроба судової реформи. Але якщо у 2010 та 2014 роках разом із внесенням змін до законів, які регламентували порядок формування судової влади, приймали законодавчі акти про внесення змін до відповідних процесуальних законів, до Цивільного, Кримінального та до Господарського процесуальних кодексів, то сьогодні такі зміни не внесені.
Про це сьогодні, 8 червня, під час інтерв'ю-прес-конференції на тему:
«Як нова судова реформа може змінити стару судову систему?», що відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив доцент кафедри цивільного права та процесу ЛНУ ім. І. Франка, кандидат юридичних наук, директор Правничого коледжу ЛНУ ім. І. Франка Володимир Цікало.
- У 2010 році у новій редакції був викладений закон «Про судоустрій та статус суддів». У 2014 році був прийнятий новий закон «Про забезпечення права на справедливий суд». І зараз знову новий закон. Сучасний етап судової реформи відрізняється від попередніх двох тим, що прийнятий лише закон, який забезпечує організаційні засади судочинства, встановлює організаційні принципи. А ось функціональні засади не визначені. Ми маємо таку ситуацію, коли встановлена певна судова система, встановлені певні ланки судової влади, але як вони повинні функціонувати в процесуальному розумінні, - на сьогодні не визначено. Це – дивна ситуація. Закон набирає чинності через три місяці після його опублікування. А як він буде реалізовуватися, якщо не встановлено правила функціонування цієї судової влади? – риторично запитує юрист.
Голова Личаківського районного суду Львова Сергій Гирич нагадав, як приймали цей закон.
- Якщо над внесенням змін до Конституції працювала конституційна комісія і всі мали змогу чути як і що обговорюється, то зміни до закону «Про судоустрій» приймали непрозоро. Спочатку була одна редакція, наприкінці травня з’являється інша редакція закону з істотними змінами . Але немає широкого обговорення. Навіть самі депутати кажуть, що вони його не бачили і не читали, - каже він.
На думку Сергі Гирича, таке ставлення до реформи залишає негативні відчуття.
- Якщо це так важливо для суспільства, то чому вона приймалася з порушенням регламенту та порушенням Конституції? Адже чітко передбачено, що закон про судоустрій мав би пройти перше і друге читання. А він був прийнятий відразу за основу і в цілому, - зауважив суддя.