Суд у Гаазі розглянув позов України проти Росії

Про це повідомляє BBC-Україна, пише  DailyLviv.com. Цей позов не стосується порушень з боку Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, а зосереджений довкола подій на Донбасі та у Криму з 2014 року. 

Суд частково задовольнив позов України, однак відкинув більшість її звинувачень проти Росії. Проте навіть таке рішення можна вважати певним успіхом України, адже з самого початку перспективи позову експерти називали туманними, а суд взагалі міг відмовитись його розглядати.

Ще до оголошення рішення суду в Україні цю подію назвали "історичною". Лана Зеркаль, яка була заступником міністра закордонних справ і свого часу представляла делегацію України в суді Гааги, зазначила: "Рішення у цій справі буде першою правовою відповіддю цивілізованого світу на грандіозну зневагу Росії до міжнародного права та Міжнародного суду ООН зокрема".

В чому ж суть рішення суду ООН та чому воно важливе? Суд відкинув більшу частину претензій України щодо фінансування тероризму. Він заявив, що справи може стосуватися лише імовірна підтримка Росією тероризму за допомогою фінансів, але не зброї, за допомогою якої можуть здійснювати теракти.

Гаазький суд також заявив, що він не має достатніх доказів, щоб вирішити, чи справді групи, яких Україна називає терористичними, є такими. При цьому суд вирішив, що Росія не провела необхідного розслідування звинувачень у причетності до тероризму представників самопроголошених ”ДНР” та “ЛНР”, які висувала Україна, і таким чином порушила конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Це єдиний пункт у цій частині звинувачень, висунутих Україною, який суд задовольнив.

При цьому суд ООН відмовився ухвалити рішення про виплату Україні компенсації, на чому наполягав Київ.

Стосовно другої групи звинувачень про ситуацію в Криму суд вирішив, що дії російських правоохоронних органів щодо кримських татар могли частково порушувати права цієї етнічної групи.

Однак щодо звинувачень у расовій дискримінації суд заявив, що не переконаний у тому, що кримські татари та українці в Криму зазнавали переслідувань на основі свого етнічного походження. Він вважає, що дії щодо них могли мати політичну мотивацію.

Крім того, переслідування меджлісу кримськотатарського народу суд потрактував як політичну дію, а не таку, що ґрунтується на етнічному походженні його лідерів. Тому він не вважає, що заборона меджлісу порушує міжнародну конвенцію щодо ліквідації всіх форм расової дискримінації.

Суд заявив, що Україна не змогла переконати його в тому, що Росія порушувала права українців та кримських татар на основі їхньої національності.

Водночас, згідно з рішенням суду, Росія винна у порушенні прав етнічних українців у Криму, оскільки після анексії півострова різко впала кількість учнів, які навчаються українською мовою.

Будь-які компенсації суд присудити Україні відмовився.

Міністерство закордонних справ України подало позов до Міжнародного суду ООН проти Росії ще у січні 2017 року. Отже у позові Росію звинуватили в порушенні двох міжнародних конвенцій.

По-перше - конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Росію звинуватили в наданні "зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку актів тероризму на території України".

МЗС пояснило, що це зокрема призвело до збиття літака рейсу MH17 та обстрілів житлових районів Маріуполя та Краматорська.

По-друге, Росію звинуватили в порушенні іншої конвенції ООН — "Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації".

Це стосується, згідно з позовом, "неросійських громад" в окупованому Криму, зокрема "етнічних українців і кримських татар".

Проявами цього Україна зокрема назвала проведення у 2014 році "референдуму" в Криму, заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, тиск на ЗМІ та обмеження викладання українською та кримськотатарською мовами.

Київ просив суд, зокрема, зобов'язати Росію:

- негайно відмовитися від будь-якої підтримки "збройних груп, які здійснюють акти тероризму в Україні";

- вжити заходів, щоб вивезти усе озброєння, раніше надане цим групам;

почати кримінальне переслідування осіб, причетних до "фінансування тероризму": у цьому контексті згадувалися - Сергій Шойгу, Володимир Жириновський (нині покійний), Сергій Миронов та Геннадій Зюганов;

- повністю компенсувати збитки, пов'язані з катастрофою МН17, а також "усі інші терористичні акти", в причетності до яких Київ звинувачує Москву.

У "кримській частині" позову йшлося про те, що Росія має гарантувати повний захист усіх етнічних груп в окупованому Криму: відновити роботу українських та кримськотатарських ЗМІ, припинити безпідставні обшуки та арешти кримських татар, розслідувати зникнення активістів та негайно відновити права меджлісу.

Україна у своєму позові звинуватила Росію у підтримці "озброєних груп, які здійснюють акти тероризму". Росія відповідає, що доказів її причетності до перелічених у позові подій немає

Кремль заперечував порушення прав людини у Криму та будь-яку причетність до війни на Донбасі у той час: і у вигляді підтримки бойовиків грошима та зброєю, і у вигляді участі своїх військ.На суді представник Росії заявив, що обстріли цивільних на Донбасі відбувалися з обох боків лінії розмежування і не є тероризмом.

Однак згодом Кремль оскаржив саме право розглядати позов.

У вересні 2018 року російська сторона заявила суду, що у нього немає юрисдикції розглядати спір за позовом України.

Російські представники вказували, що українська сторона неправильно інтерпретувала поняття тероризму у своїй позовній заяві, а доказів причетності Росії до подій, згаданих у позові, немає.

Щодо кримської частини позову, то представники Росії стверджували, що головною метою України є не обговорення питань расової дискримінації в Криму, а оскарження самого статусу півострова.

Однак Міжнародний суд ООН таки визнав свою юрисдикцію за позовом. Україна тоді назвала це своєю великою перемогою.

Цей позов став першим прецедентом, коли суду ООН довелося мати справу зі звинуваченнями окремої держави у підтримці тероризму.

Україна готувала справу довго і ретельно. Її представники зібрали та подали суддям тисячі сторінок документів.

За словами Лани Зеркаль, рішення суду матиме визначальне значення для "подальшого розвитку та застосування міжнародного права у сфері боротьби з фінансуванням тероризму та расовою дискримінацією".

"Це рішення впливатиме і на розвиток ситуації на Близькому Сході, де Іран і, можливо, Росія фінансують напади хуситів та підживлюють ресурсами своїх проксі", - пише Лана Зеркаль.

З нього стане зрозуміло, "яким шляхом піде міжнародне регулювання питання боротьби з фінансування тероризму та расової дискримінації", зазначає вона.