Львів’яни цілодобово чергують біля зруйнованої пам’ятки (доповнено відеосюжетом)

У п’ятницю на вулиці Озаркевича, 4-4а, що поблизу собору Святого Юра у Львові, зруйнували третину будівлі, якій понад 200 років і яка була щойновиявленою пам’яткою історії, архітектури та містобудування. Не зупинила екскаватор і кримінальна відповідальність за умисне пошкодження таких об’єктів.

Знесена будівля, яку датують ще XVIII століттям, є першим приміщенням легендарної лічниці Андрея Шептицького. Саме цю будівлю митрополит передав на початку ХХ століття лікарні.

Однак зараз вона стала простою перешкодою на шляху чергового львівського новобуду. На цьому місці планують побудувати висотний багатоповерховий житловий будинок. 

Збудувати його збирається фірма, яку пов'язують з нардепом від Партії регіонів Володимиром Зубиком. А от фактично дозвіл на будівництво, як і безпрецедентно велику, за словами експертів, земельну ділянку площею 0,45 га, поблизу центру Львова, забудовник отримав завдяки дивовижно одностайному голосуванню депутатів від ВО «Свобода».

Декорації п’ятничних події виявились доволі яскравими: важка будівельна техніка, тітушки, що охороняли ділянку, обурені львів’яни, журналісти і чимало міліції. Буквально за кілька годин ковш екскаватора розтрощив на шматочки невелику одноповерхову будівлю, що була частиною найдавнішого комплексу лічниці. За оцінками голови ЛОО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрія Салюка, під ківш пішла десь третина пам’ятки.

– Будинок, який зруйнували, зведений у XVIII столітті як житловий для митрополійної броварні, а у 1903-1938 роках архітектор Іван Левинський на прохання лікаря Озаркевича пристосував його під лічницю – заки українська громада спромоглася збудувати новий. Це унікальний приклад архітектури XVIII століття, яка залишилась у тих же обрисах. Коли я побачила це, то казала «Вау!»,  – розповіла Оксана Бойко, кандидат архітектури, автор паспорта пам»ятки.

Роботи вдалось зупинити зі штовханиною та боями, а потім і з втручанням чиновника відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА. 

– Ми дали припис про зупинення робіт. Цю пам’ятку ще у листопаді взяли на облік як щойно виявлену і ми повідомили про це власника. Її захищає закон і власник не мав права її руйнувати, – розповів Роман Онишко, заступник начальника відділу.

Результатом п’ятничних подій стали щонайменше дев’ять заяв у міліцію. Принаймні стільки зареєстрували львівські правоохоронці 10 січня: три заяви від журналістів за перешкоджання професійній діяльності, п’ять заяв від сусідів за незаконне встановлення паркану та побиття, а також заяву про пошкодження пам’ятки архітектури від Андрія Салюка.

Відтоді на ділянці на вулиці Озаркевича цілодобово чергують львів’яни, які стежать, аби техніку не вмикали. Продовження події мали і в суботу: під час пікету повалили паркан, яким забудовник обгородив частину ділянки під забудову.

Депутатський слід…

Історія з потенційним будівництвом на цій території почалась не вчора. Ще у 2008 році курія УГКЦ, якій належали приміщення, продала частину майнового комплексу, що відносився до лічниці.

– Церква була власником цих приміщень з 1994 року, коли міська рада передала будинок шпиталю та прилеглі приміщення старої амбулаторії, гаражів і котельні для створення церковної медичної установи для найубогіших мешканців. На жаль, 2008 року з невідомих причин архі¬єпархія продала частину прилеглих до шпиталю споруд. Видається, що все роблять за вже звичною схемою: спершу правдами й неправдами добувають приміщення, потім землю під ними, – розповів Володимир Семенів, голова Українського лікарського товариства у Львові. 

За інформацією «iPress.ua», 11 січня 2008 року будівлі за адресою Озаркевича, 4, а саме приміщення котельні, гаражу та приміщення стерилізаційної (власне, це і є будівля старої лічниці Шептицького), загальною площею 341,8 кв. м., перейшли у власність ПП «Акватер» на підставі договору купівлі-продажу. Джерела подейкують, що ця фірма пов’язана з депутатом міської ради цього та попереднього скликання Володимиром Гірняком (фракція «Україна Соборна»).

Попри те, що пан Гірняк заперечує свою причетність до цієї справи, простежити зв’язок доволі легко. Засновником ПП «Акватер» є Гуменюк Віталій Віталійович. Саме ця людина разом з Володимиром Гірняком є співзасновником іншої фірми – ТзОВ «ЮРИДИЧНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ПРАВОСВІТ». 

Менше як за півроку, а точніше вже 12 червня 2008 року «Акватер» перепродує приміщення новому власнику – ТзОВ «Розвиток нерухомості». Вартість покупки – 75 806 грн,тобто, грубо кажучи, трохи менше 222 грн за метр квадратний.

Цього ж дня, тобто 12 червня «Розвиток нерухомості» купило ще кілька приміщень за адресою Озаркевича, 4, а саме: два гаражі, службове приміщення водіїв, приміщення складу та приміщення овочесховища. Якщо вірити Витягам про реєстрацію права власності на нерухоме майно, які нещодавно оприлюднило ТзОВ «Розвиток нерухомості», загальна площа усіх приміщень за адресою Озаркевича, 4, які належать фірмі, становить 553 кв м і цю цифру варто запам’ятати. 

Що цікаво – саме ТзОВ «Розвиток нерухомості» зареєстрували лише за кілька днів до оформлення  договору купівлі-продажу, а саме 5 червня 2008 року. За інформацією журналістів, ця фірма зовсім не самостійний гравець на ринку нерухомості Львова.

І тут депутатських слідів лише більшає. Щоправда, тепер замість депутата місцевої ради уже депутат Верховної Ради.

За потенційним забудовником ділянки на Озаркевича,4а стоїть фірма «Інтергал-Буд», яку пов’язують з народним депутатом від ПР і вихідцем зі Львова Володимиром Зубиком. За інформацією видання «Наші гроші. Львів», обидві фірми поєднує один засновник – «КУА «Крістал Ессет менеджмент» (м. Київ).

За даними цього ж видання, власником київської компанії є Валерій Едуардович Кулаков. Він був довіреною особою кандидата в народні депутати Володимира Зубика на останніх виборах.

З благословення церкви і «Свободи»

Як зазначалось вище, загальна площа приміщень на Озаркевича,4, які є у власності ТзОВ «Розвиток нерухомості» становить 553 кв. метри. Здебільшого це гаражі та одноповерхова стара забудова.

Тим не менше, це не завадило фірмі у 2010 році просити у міської ради на основі цієї власності ділянку площею 0,45 га для будівництва та обслуговування житлового та офісного центру. 9 вересня 2010 року депутати Львівської міської ради ще попереднього скликання проголосували за погодження «Розвитку нерухомості» місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на Озаркевича, 4-а.

– Зазвичай, депутати відводять мінімальну кількість землі, яка потрібна для обслуговування будівель, що є у приватній власності. Виділити 0,45 га землі у центрі Львова під нове будівництво на основі цієї власності – це небачена щедрість, м’яко кажучи, – говорить експерт з земельних питань Олександр Молодий.

Після першого голосування справа зависла у повітрі майже на три роки. З грудня 2011-го підприємство тричі зверталося до міської ради із заявами про затвердження проекту землеустрою і щоразу отримувало відмову. «Поряд нерухомість має громадянин Сполучених Штатів, і в певний період був конфлікт інте¬ресів. У цей час ми не мог¬ли виносити питання на сесію», – пояснює ситуацію начальник юридичного управління ЛМР Гелена Пайонкевич.

Змінило ситуацію втручання суду. 4 квітня 2013-го Галицький районний суд Львова визнав незаконною «бездіяльність Львівської міської ради» та зобов’язав винести питання на розгляд чергової сесії.

І тут «випливає» ще один з дружніх та родинних зв’язків, яких у цій справі у цій справі зовсім не бракує. Судове рішення, яке сприяло винесенню питання на сесію, ухвалила суддя Галицького районного суду міста Львова Людмила Городецька. За цікавим збігом обставин, її син, Назар Городецький, є директором фірми «Інтергал-Буду», яку, як зазначалось вище, з «Розвитком нерухомості» поєднує спільний засновник.

На сторону забудовника також стала церква. Митрополит Львівський Ігор (Возьняк) навіть надіслав листа міській раді з проханням «якнайшвидше позитивно вирішити питання про виділення ділянки». Як з’ясувалось потім, церковники теж мають свій інтерес – у новобуді інвестор віддасть 400 кв метрів курії УГКЦ.

30 травня цього року депутати таки проголосували і так звану другу земельну ухвалу, яка підтвердила площу 0,45 га та відкрила двері до забудови цієї ділянки. Щоправда, ухвала заледве пройшла голосування.

Кнопку «За» натиснули 48 міських обранці при мінімальний необхідній кількості 46. І тут фактично погоду зробили депутати від «Свободи»: 40 з них проголосували за затвердження проекту землеустрою. Свої голоси також віддали усі представники фракції Володимира Гірняка «Україна Соборна», а їх у раді четверо, серед яких такі відомі захисники культурної спадщини як Віра Лясковська та Юрій Кужелюк. 

На громадських обговореннях забудови на вулиці Озаркевича, які відбулись ще торік, директор департаменту містобудування ЛМР Андрій Павлів, щедрість міської ради та депутатів пояснив тим, що закон не обмежує величину ділянки, яка може відводитись. Мовляв, скільки хочемо – стільки даємо.

Щоправда розмір ділянки далеко не єдине земельне питання, яке постає в контексті потенційного будівництва на Святоюрській горі. Досі не зрозуміло, чому у документах почала фігурувати адреса Озаркевича, 4-а.

За інформацією Галицької районної адміністрації, такий номер жодній будівлі не присвоювався. Отже йдеться лише про ділянку з таким номером.

Експерти «Ipress» стверджують, що у такому випадку, ділянку, яка не прив’язана до будівлі з аналогічним номер, потрібно трактувати як вільну і продавати з аукціону. До слова, за їхніми підрахунками, вартість такої ділянки становила б мільйони гривень.

Щоправда, реально потрактувати цю земельну ділянку як вільну, навряд чи вдалось би. За словами мешканців сусідніх будинків, межі так званої ділянки Озаркевича, 4а залазять на їхні прибудинкові території і фактично позбавляють їх дитячого майданчика та саду, яким вони користувались останні десятиліття. Тож зараз мешканці вимагають роз’яснення, як до ділянки Озаркевича,4а ввійшли і їхні прибудинкові території і запевняють, що готові відстоювати свої права у суді.

«Невеликий» будинок на 4-6 поверхів

Як запевняє представник інвестора Микоал Дмух, на місці старої лічниці планують побудувати «невеликий» будинок. Автором проекту новобудови є молодий архітектор Данило Швець, через якого у цій справі з’являється ще один родинний зв'язок.

Адже він є сином начальника управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко-Швець, яка в 2011 році погодила містобудівне обґрунтування на будівництво на цьому місці багатоквартирного житлового будинку. При цьому історичної та містобудівної цінності будівлі старої лічниці чиновниця чомусь не розгледіла…

«Житловий будинок висотою від 4 до 6 поверхів (з мансардним поверхом) з дотриманням всіх містобудівних розривів! Висота в контексті навколишньої забудови буде не вище ніж будівля корпусу НУ «ЛП» чи житлових будинків на вул. Шептицьких», – так описує на своїй сторінці у ФБ проект Данило Швець.

Водночас архітектори переконують – нове будівництво, яке так тісно зав’язане на дружньо-родинних зв’язках, зруйнує унікальну пам’ятку, яку останні роки цільово доводили до поганого стану. Окрім цього, поверхова забудова може катастрофічно змінити панораму Святоюрської гори, яка є буферною зоною пам’ятки ЮНЕСКО.

Наразі ж львівські памяткоохоронці чекають рішення Мінкульту, яке найближчими днями має розглянути питання присвоєння старій лічниці статусу пам’ятки.

Про це Мирослава Іваник повідомляє в публікації «Скандал під святинею. Заради новобуду фірми, що пов’язують з нардепом-регіоналом Володимиром Зубиком у Львові незаконно зруйнували третину старої лічниці Андрея Шептицького», розміщеній на сайті «iPress.ua» сьогодні, 13 січня.

Як інформував «ЩЛ», у Львові знищили пам’ятку архітектури – знесли одну з будівель «Народної лічниці» імені Андрея Шептицького, розташовану в охоронній зоні ЮНЕСКО, відтак обласний осередок Українського товариства охорони пам'яток історії та культури закликав пікетувати руйнування пам'ятки архітектури Львові, а пікетувальники знесли паркан руйнівника пам'ятки.