Керівника підрозділу НАБУ прослуховували. «Колег» цікавить справа «Мідаса»

​Про викриття спроби встановлення підслуховування вдома у керівника підрозділу детективів повідомило НАБУ, пише DailyLviv.com.

У керівника підрозділу детективів НАБУ, який розслідує корупцію в оборонній сфері, виявили пристрої для прихованого зняття інформації.

У провадженні цього підрозділу є справи щодо махінацій при закупівлі БПЛА, а його керівник входить до складу групи детективів у справі «Мідас».

За попередніми даними, спробу встановити засоби прослуховування здійснили співробітники одного з правоохоронних органів.

Національне бюро вже розпочало досудове розслідування за цим фактом.

В Україні справа «Мідас» — це кодова назва однієї з найгучніших антикорупційних спецоперацій НАБУ та САП, яка стала публічною наприкінці 2024 року та залишається у фокусі уваги впродовж 2025–2026 років.

Справа стосується діяльності масштабної злочинної організації, що спеціалізувалася на системній корупції в енергетичному та оборонному секторах.

Слідство встановило, що учасники угруповання отримували «відкати» від контрактів державних підприємств (зокрема АТ «НАЕК "Енергоатом"»). Розмір незаконної винагороди складав 10–15% від суми контрактів. Тих, хто відмовлявся платити, блокували через схему «шлагбаум» (зупинка платежів).

Спецоперація НАБУ і САП тривала понад 15 місяців. Було проведено більше ніж 70 обшуків, вилучено мільйони доларів готівкою та отримано понад 1000 годин аудіозаписів розмов фігурантів. У справі фігурують високопосадовці енергетичної сфери, колишні радники міністрів та відомі бізнесмени. Серед ключових осіб, які згадуються у ЗМІ:

Тимур Міндіч - бізнесмен, друг Володимира Зеленського, на якого накладено санкції РНБО, виїхав за кордон;

Ігор Миронюк - колишній радник міністра енергетики;

Дмитро Басов - експосадовець «Енергоатома».

На «плівках Мідаса» фігурували згадки або прямі контакти з діючими на той момент міністрами та впливовими політиками. Деякі фігуранти мали кодові імена (наприклад, «Че Гевара»).

Окрім корупції, СБУ вивчає матеріали на предмет державної зради, оскільки діяльність групи підривала енергетичну безпеку та обороноздатність країни під час війни.

Впродовж розслідування з'ясувалося, що учасники організації збирали досьє на журналістів-розслідувачів, нардепів та співробітників правоохоронних органів.

Станом на лютий 2026 року Україна активно працює з Ізраїлем та іншими країнами щодо екстрадиції ключових фігурантів, які встигли залишити територію держави перед початком обшуків.

Справа перебуває на стадії активного фінансового розслідування. НАБУ продовжує вивчати масив даних щодо відмивання коштів через офшорні компанії та мережу «бек-офісів». Цей кейс вважають перевіркою на спроможність антикорупційної системи України доводити до вироків справи найвищого рівня.

Доказова база ґрунтується на записах розмов, зроблених за допомогою прихованої апаратури в одному з офісних центрів Києва, де розташовувався штаб організації. 

На записах детально обговорюється механізм штучного затримування оплат державними підприємствами. Оплату розблоковували лише після того, як постачальник приносив «відкат» (зазвичай **10–15%** від суми).

Фігуранти уникали використання справжніх прізвищ. Вищих посадовців називали прізвиськами, такими як «Перший», «Че Гевара» (ймовірно, через боротьбу за вплив) або «Старійшина».

Зафіксовано процеси підрахунку «чорної каси», де суми обчислювалися мільйонами доларів щомісяця. Гроші розподілялися між «офісом», лобістами в парламенті та силовиками, які мали забезпечувати «дах».

Слідство встановило, що гроші виводилися через фіктивні контракти на консультаційні послуги в ОАЕ, Кіпр та Британські Віргінські Острови. Наразі НАБУ ідентифікувало активи на суму понад **0,5 мільярда гривень**, які підлягають конфіскації.

Офіс Генпрокурора готує запити до країн, де можуть переховуватися Міндіч та ще двоє топ-менеджерів енергосектору.

Слідчі вивчають, хто з діючих депутатів отримував виплати впродовж 2023–2024 років за «правильні» голосування щодо енергетичних законопроєктів.

Вплив діяльності угруповання «Мідас» на енергетичну галузь України був системним та руйнівним. Замість модернізації інфраструктури в умовах війни, величезні ресурси вимивалися через корупційні надбавки.

Через те, що ключові фігуранти справи мали вплив на закупівлі головного оператора АЕС, підприємство АТ «НАЕК "Енергоатом» зазнало суттєвих збитків.

За даними слідства, критичне обладнання (насоси, арматура, системи контролю) закуповувалося через посередників із націнкою в 0,3–0,4 від вартості. Це призвело до перевитрат бюджету компанії на сотні мільйонів гривень.

Впровадження схеми «Шлагбаум» (блокування оплат чесним постачальникам) призводило до зриву термінів планових ремонтів енергоблоків. Це було критично впродовж опалювальних сезонів 2024–2025 років.

Кошти, які мали йти на погашення боргів перед підрядниками, спрямовувалися на рахунки фіктивних фірм, що погіршило кредитний рейтинг стратегічного підприємства.

Хоча тариф на електроенергію в Україні регулюється державою, корупція в «Енергоатомі» опосередковано тиснула на платіжки громадян.

«Енергоатом» є основним донором механізму ПСО (покладання спеціальних обов'язків), який дозволяє утримувати низьку ціну для населення. Коли гроші викрадалися зі структури компанії, держава була змушена переглядати тарифи в бік підвищення, щоб покрити касові розриви.

Через неефективне використання коштів на захист енергооб'єктів від обстрілів (де також виявлено слід групи «Мідас»), відновлення мереж коштувало дорожче, що знову ж таки лягало на плечі споживачів або міжнародних партнерів.

Виведення мільярдів гривень у «тінь» та конвертація їх у валюту для виведення за кордон негативно впливали на стабільність гривні.

Наразі уряд намагається компенсувати завдані збитки шляхом конфіскації майна засуджених та підозрюваних. Накладено арешт на елітні автомобілі, заміські будинки та частки в статутних капіталах десятків компаній, що належали учасникам схеми