09:35 27 вересня 2018 р.
Про це повідомила голова громадської організації «Асоціація жінок-юристок», делегатка Українського жіночого конгресу у Львові Христина Кіт.
Про зміни в програмах юридичних вишів, які потрібно запроваджувати негайно, аби виправити цю ситуацію, Христина Кіт буде говорити 28 вересня на Українському жіночому конгресі у Львові. Напередодні конгресу «Щоденний Львів» взяв інтерв’ю у Христини Кіт.
ЩЛ: Чи на законодавчому рівні достатньо забезпечений принцип ґендерної рівності та недискримінації?
Починаючи з 2005 року в Україні розвивається антидискримінаційне законодавство. У вересні 2005 року був прийнятий Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». А у вересні 2012 року запрацював Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». У зв'язку з прийняттям цих законів були внесені зміни у нормативно-правові акти задля відповідності до принципу недискримінації. Але не все чинне законодавство України відповідає принципу ґендерної рівності та недискримінації.
Наприклад, дотепер ми маємо значну кількість норм Кодексу законів про працю України, які є дискримінаційними, зокрема жінкам забороняють працювати у нічний час, виконувати понаднормові роботи, скеровувати у відрядження жінок, які мають дітей віком до трьох років.
Ці норми повинні бути змінені і містити не пряму заборону, а право вибору для жінок і чоловіків, які мають дітей віком до трьох років: їздити чи не їздити у відрядження, працювати чи не працювати в нічний час або виконувати понаднормову роботу, яку оплачують більше.
ЩЛ: Чи готова юридична спільнота реагувати на випадки ґендерної дискримінації?
Наша Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» готує до друку методичні рекомендації для адвокатів про ідентифікацію справ, пов'язаних із ґендерною дискримінацією, та алгоритм надання допомоги. Ми порушуємо в професійному середовищі питання про необхідність запровадження навчальних курсів для юристів з питань ґендерної рівності та недискримінації. Наприклад, у США та багатьох європейських країнах у юридичних школах викладають курси, на яких студентам розповідають про розвиток антидискримінаційного законодавства, про те, як рух за права жінок впливає на зміну законодавства тощо.
В українських юридичних школах приділяють недостатньо уваги питанням ґендерної рівності, захисту постраждалих осіб від дискримінації, антидискримінаційному законодавству тощо.
ЩЛ: Чи є судова практика щодо захисту постраждалих від ґендерної дискримінації?
Вона, безумовно є, проте, фактично, за 13 років дії антидискримінаційного законодавства її недостатньо. Якщо проаналізувати рішення, які містяться в єдиному державному реєстрі судових рішень, то в ньому знайдено не більше 250 рішень, де застосовано Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Звичайно, справ, пов'язаних із ґендерною дискримінацією, є набагато більше. Вони стосуються домашнього насильства, сексуальних домагань, трудових спорів тощо. Проте юристи/юристки зрідка ідентифікують їх як справи, пов'язані із дискримінацією, зокрема ґендерною. Це наслідок незнання, відсутності досвіду ведення таких справ. Хоча законодавство України, зокрема Цивільно-процесуальний кодекс України, передбачає, що якщо справа пов'язана із дискримінацією, то обов'язок доказування у таких справах покладається на відповідача, ту сторону, яка дискримінувала, а не яка постраждала. Це надає більше можливостей для захисту прав постраждалої особи.
ЩЛ: Чи має місце ґендерна дискримінація у юридичному середовищі?
У вересні 2017 року ми проводили дослідження «Жінки в юридичній професії». Участь в анонімному опитуванні взяли 365 респонденток. Результати дослідження демонструють, що серед опитаних жінок-юристок 46,5% зазнають дискримінації в доступі до професії; 41,5% необхідно було доводити свою професійність та здатність виконувати певну роботу в ситуації, в якій чоловіку-юристу цього не потрібно було робити; 36,9% зазнавали у своїй професійній діяльності сексуальних домагань. Ці опитування відображають ґендерні аспекти юридичної професії, хоча не є репрезентативними.
Довідка:
28 вересня вперше відбудеться Український жіночий конгрес у Львові. Його ініціатором є міжфракційне депутатське об’єднання у Верховній Раді України «Рівні можливості».
На Конгрес запрошено 100 учасниць та учасників з Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей. Крім того, для обміну досвідом запрошено учасниць із Донецької, Запорізької та Луганської областей.
Усі вони є представниками та представницями об’єднаних територіальних громад, органів місцевого самоврядування, державних органів влади та громадськими активістами й активістками.
Український жіночий конгрес в м.Львів покликаний привернути увагу громадськості та представників органів місцевої влади до проблем реалізації ґендерної політики у своїх регіонах, протидії порушенню прав жінок, забезпечення їхніх потреб.