19:30 10 лютого 2025 р.
Наскельні руни були відкриті в Сколівських Бескидах у Бубнищах, Розгірчі і Синевидську Вижньому.
Про це інформує голова археологічної комісії у Науковому товаристві імені Шевченка в Європі, відомий львівський історик Микола Бандрівський, пише DailyLviv.com.
На світлинах - копії давніх рунічних написів, які були виявлені, близько двох століть тому одним з діячів славної Руської Трійці - Іваном Вагилевичем на скелях біля села Бубнище поблизу Болехова (сьогодні Івано-Франківської області) та біля сіл Розгірче і Синевидське Вижнє (нинішня Львівська область).
Іван Вагилевич вислав ті свої зарисовки знаному слов’янознавцю Павелу Йозефу Шафарику до Праги і професору московського університету Михаілу Погодіну. Останній, дуже прихильно сприйняв це відкриття молодого вченого-галичанина, висловив у листах до Івана Вагилевича своє захоплення тими нововідкритими карпатськими петрогліфами і надрукував їх прорисовки у "Московском наблюдателе" за 1836 рік, звідки я їх взяв для ілюстрації свого сьогоднішнього допису.
Читайте також: Хто і для чого збудував «Пентагон» поблизу Дрогобича на Львівщині
З того часу, за словами Бандрівського, жоден дослідник не те що не дешифрував ці наскельні написи з Карпат, а взагалі не брався за їхнє вивчення.
Нижче, львівський історин подає витяг з листа ще одного діяча вищезгаданої Руської Трійці - Якова Головацького, довголітнього побратима Івана Вагилевича, з яким вони, врешті, розійшлися по різних політичних таборах.
Отже, про те, як все тоді відбувалося, Яків Головацький у своїх спогадах пише таке:
Читайте також: Карпатський Хелловін. Живцем спалювали упирів і відьом: на Львівщині поставили хрест на цьому місці
"Між тим, відправився Вагилевич у Карпати для відкриття якихось доісторичних пам"яток зодчества і рунічних написів. Відкриття старослов"янських рунічних написів було постійним бажанням Вагилевича, яке завжди хвилювало його душу і наводило на фантастичні мрії. Чуючи розповіді про печери в скелях Карпатських гір, Вагилевич давно мріяв про відкриття пам"яток давнього язичницького культу, тобто язичеських ідолів, капищ або ж жертовників і написів, що на них знаходилися. Читання подорожей по Сходу та Індії, постійні заняття і роздуми про рунічні і клиновидні написи підстьобували його запальну уяву. Але у нашому студентському гуртку ми не вдовільнялися теоретичними розмірковуваннями, а вимагали, щоби аргументація була підтверджена фактами. І Вагилевич, щоби позбутися насмішок друзів, в один прекрасний ранок вибрався в дорогу на дослідження своїх любимих старожитностей.
Тижнів через два, - продовжує далі Яків Головацький, Вагилевич вернув до Львова повний радості від того, що відкрив у скелях доісторичні пам"ятки, а на їх стінах - стародавні рунічні написи. Він показував всім копії багатьох знайдених ним написів, до прочитання яких не могли віднайти ключа, так як його знаки не підходили до жодних, дотепер відомих письмен, і з захопленням розповідав про свої відкриття. Одні повірили, інші - не довіряли. Ті розповіді зацікавили усіх літераторів у Львові. Вагилевич писав про свої знахідки до Шафарика, який також багато чекав від тих відкриттів"
Микола Бандрівський припускає, що якби сьогодні взятися до розшифрування тих наскельних карпатських рун зі сучасною методикою, то можна було би дати відповідь на ці зашифровані написи.
"Який результат ми б одержали у підсумку? Кельти, готи, давні слов’яни чи, може, хтось зовсім інший і з дуже далеких країв",- запитує історик.
Читайте також: Археолог зі Львова визначив, де в українських Карпатах шукати могилу Атілли - вождя гунів