09:47 7 квітня 2024 р.
Позаду солдатів видніється так званий копець унії любельської, який височить над Високим замком.
Про це повідомив історик Микола Бандрівський, пише DailyLviv.com.
За його словами, цю світлину, майже столітньої давнини, впізнає, мабуть, кожен львів'янин, адже на ній, позаду тих солдатів, видніється так званий копець унії любельської, який досі височить над Високим замком у Львові. Цю світлину, яка підписана 30 березня 1938 року, виставив у себе на сторінці Władysław Łukaszewski.
"По-перше, цей копець символізує "вічний союз Литви з Польщею" - люблінську унію 1569 року, коли була утворена нова держава — Річ Посполита, яку тоді урочисто проголосили державою двох народів — литвинів і поляків. Зауважте, русинам-українцям — у назви тієї держави — місця не знайшлося, хоча вона й охоплювала значну частину правічних українських земель.
Читайте також: Під Львівську оперу залили понад 5 тисяч тонн бетону
По-друге, польська спільнота Львова перед 1868 роком домоглася від австрійської влади дозволу на насипання того монументального кіпця-кургану. А, оскільки, як писала тогочасна преса, не було техніки, щоби доставляти землю на насипання кіпця з підніжжя Високого замку, то поляки вирішили розбивати ще наявні там замкові мури й рештки укріплень, щоби з них і з тієї землі, на якій вони стояли, насипати отой злощасний, для української історії, копець.
По-третє, відомий галицький історик і архіваріус німецького походження Антоній Шнайдер, усвідомлюючи усю важливість того, що тоді почало діятися на Високому замку, опублікував свої спогади про те, як він щоденно, коли робітники копали на Високому замку, буквально з-під їх лопат вихоплював різне стародавнє начиння, горщики, мечі, шпори, монети. І це все зносив до бібліотеки Оссолінських (теперішня бібліотека НАН України ім.Василя Стефаника). Там Антоні Шнайдер організував невеликий музей, наповнивши дві шафи, знайденими під час насипання кіпця речами. Наприклад, під час риття землі для насипання кіпця на Високому Замку він виявив два людських черепи: в одного кістяна татарська стріла засіла у лівій очниці, а в іншого — залізний наконечник засів у правій скроні. Не виключено, що то були кістки оборонців нашого замку.
Читайте також: Панораму Львова можна оглядати з гойдалок у парку Високий замок
Зрештою, цікаво Антоні Шнайдер описує трагічні сцени, а саме — з якою жадібністю накидалися робітники на черговий стародавній горщик, розбиваючи його лопатами і намагаючись відшукати у ньому бодай якісь дорогоцінності. У своїх спогадах Антоній Шнайдер врешті резюмує, що:
"...так, день за днем, по-варварськи, зникала з лиця землі одна з найпрекрасніших перлин давнього Львова — Високий замок..." - розповів історик.
Читайте також: Втрачено обличчя внаслідок злочинних дій московитів. У Львові прийняли скульптуру Ісуса скорботного для реставрації