15:58 12 травня 2025 р.
Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У вівторок, 13 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Василем Липеєм, Ігорем Поліщуком та Володимиром Мельником, які захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Прощання з Василем Липеєм відбудеться о 09:30 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці (Майдан Івана Павла II).
Чин похорону Василя Липея, Ігоря Поліщука та Володимира Мельника розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Відтак, о 12:15 відбудеться молитва і прощання з Володимиром Мельником у храмі святого Василія Великого у Рясному (вул. Шевченка, 408). Опісля воїна поховають на Ряснянському кладовищі.
Воїнів Василя Липея та Ігоря Поліщука поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
Біографічні довідки захисників
Володимир Мельник (24.03.1972 – 13.08.2024). Уродженець села Никловичі Львівської області.
Після закінчення школи у 1987 році вступив до колишнього художнього професійно-технічного училища № 64 (нині – державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва») і здобув професію «Столяр із виготовлення художніх меблів».
Близько 20 років свого життя присвятив службі в управлінні Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у Львівській області. Захоплювався рибальством, прогулянками в лісі, любив доглядати за рослинами.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії добровільно став на оборону Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Боровся з окупантами на Донеччині, де отримав складне поранення, однак невдовзі повернувся на фронт до побратимів. За особисту звитягу був нагороджений численними відзнаками.
У Володимира Мельника залишилися дружина, діти, онучка, брати, сестри, невістка та племінники.
Ігор Поліщук (01.12.1969 – 05.05.2025). Львів'янин.
Навчався у колишній середній загальноосвітній школі № 59 міста Львова. Згодом здобув професійно-технічну освіту у фаховому коледжі інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка».
Працював спершу на швейному підприємстві «Прогрес», а згодом – у приватному акціонерному товаристві «Концерн-Електрон». Впродовж тривалого періоду життя перебував за кордоном, зокрема в Чехії, Німеччині та Польщі. Зі слів рідних, був надзвичайно доброю і товариською людиною, мав велику кількість друзів. Активно займався спортом, захоплювався рибальством.
Після початку повномасштабного вторгнення рф став на захист держави від російських загарбників, вступивши до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони ЗСУ. За сумлінну службу був відзначений військовим командуванням.
В Ігоря Поліщука залишилися мама, дві доньки, син, онук та брат-близнюк, який боронить державу на передовій.
Василь Липей («Князь») (25.06.1973 – 10.05.2025). Львів’янин.
Навчався у ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради (колишня середня загальноосвітня школа №89). Згодом здобув професію верстатника у вищому професійному училищі №29 м. Львова та телемайстра у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» (колишнє середнє професійно-технічне училище №59).
Працював експедитором у компанії «Smarty Family Corporation». За словами рідних, був глибоко релігійною людиною, регулярно здійснював паломництво. Захоплювався комп’ютерною технікою, також активно займався громадською діяльністю.
Учасник подій Революції Гідності. Після її завершення долучився до лав Збройних Сил України та брав участь в антитерористичній операції. З початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від російських окупантів.
Брав участь у визволенні Київської області, також виконував бойові завдання на Донецькому та Запорізькому напрямках у лавах 44-ї окремої артилерійської бригади імені Данила Апостола Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та медаллю «За незламність духу».
У Василя Липея залишилися мати, дружина, донька та сестра.
Нагадаємо, 12 травня Львівщина попрощалася з п'ятьма захисниками.Тарас Скобало, Василь Довбуш, Павло Стасишин, Ігор Грицик, Любомир Слівінський загинули в російсько-українській війні.