18:15 23 грудня 2024 р.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Про це повідомила пресслужба ЛОВА, пише DailyLviv.com.
У вівторок, 24 грудня, Львів попрощається з військовослужбовцями Іваном Андреївим, Юрієм Попиком, Віталієм Кришталем та Ярославом Семчишиним, які боронили Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають полеглих воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Віталій Кришталь («Кришталь») (07.08.1979-16.11.2024). Уродженець села Бранкованове Одеської області.
Здобув професійно-технічну освіту за професією «механізатор».
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників. Виконував бойові завдання з оборони суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держави у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У бою із російським окупантом 16 листопада 2024 року отримав поранення, не сумісне з життям.
У Віталія Кришталя залишилися друзі та побратими.
Юрій Попик (10.12.1990-11.12.2024), Уродженець села Суховоля Львівської області.
Навчався у суховільському ліцеї. У 2006 році вступив до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на спеціальність «Пожежна безпека». Проходив військову службу у складі Державної спеціальної служби транспорту.
Лейтенант служби цивільного захисту. Після завершення навчання протягом певного періоду працював в одній із пожежних частин міста Львова, згодом – у селі Підкамінь Львівської області. Далі обійняв посаду дитячого тренера у Львівській дитячо-юнацькій спортивній школі «Олімпія» та здобув велику повагу й любов серед своїх вихованців.
За словами рідних, був надзвичайно принциповим, прямим та чесним. Впродовж свого життя активно займався єдиноборствами: самбо, дзюдо, рукопашним боєм. Був майстром спорту України з боротьби самбо, учасником та призером низки українських та міжнародних змагань.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист Батьківщини від загарбників до складу 1-ї окремої бригади імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту. Проходив військову службу на території Донецької області.
У Юрія Попика залишилися мама та брат.
Іван Андреїв (11.01.1973-16.12.2024). Уродженець села Ясенівці Львівської області.
Навчався у колишній середній загальноосвітній школі №64 I-III ступенів м. Львова (сьогодні – Ліцей «Гроно» Львівської міської ради). Згодом здобув професійно-технічну освіту у Львові. Після завершення навчання проходив військову службу.
Спершу працював у приватному акціонерному товаристві «Концерн-Електрон», а згодом – на підприємстві з виготовлення керамічних виробів. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом, мав широке коло друзів. За словами рідних, був прекрасним чоловіком та батьком.
З перших місяців повномасштабного вторгнення росії добровільно став на захист Батьківщини від загарбників. Боровся з окупантами на Харківщині та Донеччині у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
В Івана Андреїва залишилися мама, дружина, двоє синів, донечка, теща та сестри.
Ярослав Семчишин (02.12.1980-17.12.2024). Уродженець села Вербів Тернопільської області.
Навчався у Вербівській загальноосвітній школі I-II ступенів, згодом вступив до Бережанського ліцею №2 Бережанської міської ради Тернопільської області. Проходив військову службу у складі військової частини у Львові. У 2004 році переїхав до Львова.
Займався приватним підприємництвом у сфері виготовлення та ремонту взуття. Був майстром своєї справи, вирізнявся уважністю до деталей та оперативністю виконання робіт. У вільний час багато подорожував Україною.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів до складу 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Виконував завдання на Харківщині, Чернігівщині, Полтавщині, Сумщині та на Курському напрямку.
У Ярослава Семчишина залишилися дружина, донька, мама та брат.