15:21 19 січня 2026 р.
Поховають захисників на Личаківському і на Малехівському кладовищах.
Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com. У вівторок, 20 січня, Львів попрощається з воїнами Василем Лабузовим та Миколою Скибою, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Прощання з воїном Миколою Скибою розпочнеться о 09:30 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Відтак, чин похорону відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисника на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Чин похорону воїна Василя Лабузова розпочнеться об 11:00 у Соборі Пресвятої Богородиці УГКЦ у селі Малехів Львівської громади. Поховають захисника на Малехівському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Василь Лабузов (13.09.1979 — 09.07.2024). Уродженець міста Ірпінь Київської області.
Навчався у середній загальноосвітній школі міста Ірпінь Київської області. Згодом здобув фахову освіту.
Працював малярем-штукатуром у Києво-Печерській лаврі.
Василь цікавився подорожами, музикою та архітектурою, знаходячи в них радість і гармонію.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Василя Лабузова залишилися товариші та отець Ігор, який надав йому прихисток у важкий період.
Микола Скиба (17.02.1983 — 16.05.2025). Львів’янин.
Навчався у ліцеї «Оріяна» Львівської міської ради. Згодом здобув фахову освіту у Львівському професійному училищі та у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».
Проходив строкову військову службу.
Працював сапером у Державному підприємстві «Карпатвибухпром».
Микола любив водити автомобіль, відпочивати на природі та займатися плаванням. Його вирізняли доброта, щедрість, чуйність і турботливість, а також щирість і прямолінійність у словах та вчинках.
На початку повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних Сил України та 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних Сил України.
У Миколи Скиби залишилися дружина, двоє синів, мати, троє сестер і родина.