14:42 14 лютого 2025 р.
Орієнтовно об 11:30 відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com. У суботу, 15 лютого, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Нечипоренком, Вадимом Дергачовим та Олегом Панькевичем, які боронили Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання з воїнами та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають полеглих воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Вадим Дергачов (08.12.1965 - 12.02.2025).
Народився у місті Яворів Львівської області у родині військовослужбовця.
Навчався у Ліцеї №45 Львівської міської ради, далі вступив до Хмельницького вищого артилерійського командного училища.
Кадровий військовий. Після завершення навчання впродовж 1985-1995 років проходив військову службу у лавах 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Згодом протягом певного періоду займався приватним підприємництвом у Львові.
У 2015 році повернувся до лав Збройних Сил України: проходив військову службу спершу у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, а з 2017 року – 15-ї окремої бригади артилерійської розвідки «Чорний ліс».
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації виконував завдання у лавах 63-ї окремої механізованої бригади, а протягом останнього періоду обіймав посаду заступника начальника циклової комісії причіпної артилерії 356-го навчального артилерійського полку 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
За особисту мужність та сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками, зокрема, орденом Богдана Хмельницького III-го ступеня та нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України.
За словами рідних, був винятково трудолюбивою людиною – власними руками побудував свій дім, завжди щось робив та жартував до останнього подиху. Він жив військовою справою.
У Героя залишилися мама, дружина, дві доньки, зяті, сестра та троє онуків.
Андрій Нечипоренко (01.09.1995 - 07.02.2025).
Уродженець міста Мелітополь Запорізької області.
Закінчив місцеве професійно-технічне училище за спеціальністю «Слюсар-ремонтник автомобілів». Здобув вищу освіту у Приватному акціонерному товаристві «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» за спеціальністю «Програмне забезпечення».
Після завершення навчання проходив строкову військову службу.
Працював фахівцем-приймальником відділення «Нової пошти» в місті Мелітополь. Захоплювався історією України, обожнював мандрівки в гори та подорожі.
За словами близьких, був чесним, ініціативним, відповідальним, прагнув справедливості та відновлення державності України.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та долучився до лав 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Брав участь у звільненні Херсонщини, воював на Донецькому, Харківському та Курському напрямах, змінивши багато військових професій. Повертаючись з передової, проживав у місті Львові.
У Героя залишилась наречена.
Олег Панькевич (08.08.1973 - 09.02.2025). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 85 (сьогодні – Ліцей імені Василя Симоненка Львівської міської ради). Здобув професію «складальник, монтажник р/а та приладів» III-го розряду у колишньому Середньому професійно-технічному училищі №56.
Після завершення навчання проходив військову службу на Полтавщині та у Чернівцях.
Переважну частину свого життя пропрацював у сфері виробництва, зокрема, у ДП «Львівприлад», ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра», ПП «Будкомплект-плюс» та низці інших. У вільний час захоплювався майструванням та грибництвом.
Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав 65-ї окремої механізованої бригади «Великий луг» Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував завдання на Львівщині, Волині та на території Запорізької області. За сумлінну службу був неодноразово відзначений командуванням.
В Олега Панькевича залишилися дружина, син та брат.