12:48 6 серпня 2014 р.
Фото: vgolos.com.ua
Відео: Львівська міська рада
Зокрема сьогодні на Янівському цвинтарі відбулися екуменічна панахида, підняття Державного Прапора й покладання квітів до Монументу Українському Січовому Стрілецтву.
Як повідомила в середу, 6 серпня, «Щоденному Львову», прес-служба міської ради, оскільки в серпні цього року Україна відзначає 100-ліття з дня створення легіону Українських Січових Стрільців, з цієї нагоди сьогодні на Янівському цвинтарі відбулась екуменічна панахида, підняття державного прапора та покладання квітів. Захід відбувся біля Монументу Українському Січовому Стрілецтву, де голова Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих Петро Франко заявив:
«Пам’ятаймо, нація тоді гине, коли останній чоловік, який її пам’ятав, не визнає її. Це трагедія. Я задоволений, що сьогодні тут людно. Ми повинні закликати наших співвітчизників обов’язково розуміти, що таке війна. Війна іде велика. Ми всі повинні взятись за руки, поки не пізно, і сильно тримати прапор нашої Української держави».
Натомість керівник управління внутрішньої політики ЛМР Андрій Шевців зазначив:
«Україна відзначає 100-ту річницю з дня створення українського Легіону Січового Стрілецтва. 100 років тому було зведено в єдине такі молодіжні організації, як «Пласт», «Сокіл», «Січ». Вони стали у боротьбу з окупантом – Російською імперією.
Бачимо, що історія має здатність повторюватися. Минуло сто років, і сьогодні наші добровольці, наші українські військові знову ведуть боротьбу проти окупанта.
З ініціативи об’єднання «Самопоміч», сьогодні було встановлено прапор над Меморіалом Українського Січового Стрілецтва. Ми залучили сюди багато організацій, громадських формувань, які працюють у місті, які допомагають сьогодні українському війську.
Ми об’єднали зусилля для того, аби допомогти сьогодні українській армії. Ми запросили сьогодні і школярів, і «Пласт», і «Спадщину», бо хочемо нагадувати про те, як потрібно жити, як потрібно працювати, що сьогодні потрібно робити у таких складних умовах, в умовах неоголошеної війни.
Ми будемо старатися наступного тижня, місяця давати молодим людям багато такої інформації, запроваджувати інші уроки української історії в школах міста, будемо вести патріотичну діяльність. Окрім цього, нам потрібно навчати хлопців підвищувати фізичний рівень, підвищувати знання про військову справу. Тому що в цих могилах поховані молоді хлопці, які тоді без вагань взяли до рук зброю і пішли в бій. Вони співали пісень, які ми сьогодні чули, вони писали вірші, малювали карикатури ворога, які сьогодні малюють на фейсбуці».