16:16 6 листопада 2023 р.
Спомин про Святого Леонарда припадає на 6 листопада і не належить до числа обов’язкових. Однак у час війни, коли тисячі людей зникли безвісти, були примусово вивезені на територію ворога чи перебувають у полоні, варто просити про особливе заступництво.
Про це інформує “CREDO”, пише DailyLviv.com.
Святого Леонарда з Ноблака сьогодні мало знають на українських теренах, хоча у часи Високого Середньовіччя його культ був одним із найпоширеніших у Європі.
Він народився у V столітті у шляхетній родині, спорідненій з королем франків Хлодвігом І. Разом із королем він і охрестився: легенда каже, що святий Реміґій, єпископ Реймса, прийняв їх у лоно Церкви на Різдво 496 року. Як королівський родич Леонард мав широке «вікно можливостей», однак він не захотів земної слави, зробив вибір на користь служіння для слави Божої.
Відмовившись від пропозиції стати єпископом, він став монахом, а потім оселився у лісі під Ліможем і почав жити як відлюдник.
Згідно з легендою, якось король Хлодвіг поїхав у цей ліс на полювання у супроводі королеви, яка була вагітною. Під час полювання у неї раптово почалися пологи, і королеві довелося народжувати у келії святого Леонарда. Хоча пологи були важкими, життя як матері, так і дитини, було врятоване завдяки молитвам відлюдника, і у нагороду король подарував йому стільки землі, скільки можна за день об’їхати верхи на віслюку. На цій землі святий Леонард заснував монастир Ноблак, який став домом для його на той час уже численних послідовників.
Справою життя святого Леонарда було служіння полоненим і ув’язненим. Як учень святого Реміґія він мав прерогативу відвідувати тюрми і звільняти тих, хто там утримувався.
Хоча святий Леонард був популярним у народі ще за життя, справжня земна слава прийшла до нього за кілька століть після відходу до домунебесної слави. Нею він завдячує Боемунду І Антіохійському, харизматичному лідерові Першого хрестового походу.
Боемунд І, князь Антіохії У 1103 році Боемунд потрапив у полон до мусульман. Перебуваючи у неволі, він молився до святого Леонарда, просячи його про свободу. Після свого звільнення Боемунд, виконуючи дану у полоні обітницю Богові, відвідав абатство Ноблак, а також особисто долучився до поширення культу святого Леонарда.
Культ святого Леонарда як заступника військовополонених швидко розростався. Люди вірили, що кожен, хто молитиметься до нього, отримає свободу, спираючись на легенду про те, як король Хлодвіг дарував свободу кожному в’язневі, якого відвідає святий Леонард; а чудеса і щасливі звільнення тих, кого рідні вже вважали безнадійно втраченими, підтверджували і живили цю віру.
З часом романський храм із дзвіницею, споруджений завдяки подячним пожертвам тих, хто приписував свій порятунок заступництву святого Леонарда, стала однією з зупинок на Дорозі святого Якова до Сантьяго-де-Компостелла. Храм св. Леонарда у муніципалітеті Сен-Леонар-де-Нобла (Франція) Культ святого поширився по всій Західній Європі: лише в Англії, з її культурними зв’язками з регіоном, йому присвячено йому було присвячено не менше 177 храмів. Святого Леонарда шанували також у Шотландії, Нідерландах, Іспанії, Італії, Швейцарії, Німеччині (особливо в Баварії), а також у Богемії, Польщі тощо. Його заступництву приписували не лише чудеса звільнення в’язнів, а й чудесний порятунок породіль від смерті й зцілення хвороб худоби.