18:47 6 лютого 2024 р.
Олександр Шаргуленко, Тарас Кізь, Денис Сірік, Руслан Кротов, Микола Марчишин захищали Україну від російських окупантів.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У середу, 7 лютого, Львів попрощається з п’ятьма військовослужбовцями. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Громада рідного села Тараса Кізя матиме змогу попрощатися із захисником завтра, 7 лютого, о 9:00 у храмі Покрови Пресвятої Богородиці, що у Лисиничах.
Далі чин похорону воїнів Олександра Шаргуленка, Тараса Кізя та Дениса Сіріка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Чин похорону воїнів Руслана Кротова та Миколи Марчишина розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників України на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Олександр Шаргуленко (10.03.1988-25.01.2024). Уродженець селища Комишани Херсонської області.
Навчався у Комишанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 Херсонської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у місцевому училищі. Працював у ТОВ «Науково-виробниче обʼєднання «Оптимаг» у Херсоні.
Захоплювався рибальством та водінням. За словами рідних, Олександра любили усі, він був винятково усміхненою та веселою людиною.
Після початку повномасштабного вторгнення рф разом із родиною змушений був покинути домівку та переїхати до Львова. У червні 2023 року став на захист Батьківщини від окупантів до складу 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківщині.
У Олександра Шаргуленка залишилися батьки, дружина та двоє синів.
Микола Марчишин (12.04.1978-03.02.2024). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №78. Після завершення навчання проходив військову службу в Кам’янці-Подільському.
У мирний час працював у сфері перевезень. Захоплювався мисливством та рибальством. Був винятково доброю людиною, умів знайти спільну мову з кожним.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 65-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на запорізькому напрямку.
У Миколи Марчишина залишилися мама, дружина, двоє дітей та двоє братів.
Тарас Кізь (03.08.1997-27.01.2024) Уродженець села Лисиничі.
Навчався у Лисиничівській загальноосвітній школі та у комунальному закладі Львівської обласної ради «Винниківська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ступенів».
Після завершення навчання вступив на строкову військову службу. Після її закінчення за власним бажанням підписав контракт зі Збройними Силами України.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на південному напрямку.
У Тараса Кізя залишилися мама, брати, сестри і кохана дівчина.
Денис Сірік (22.04.1999-02.02.2024). Уродженець міста Приморськ Запорізької області.
Навчався у середній загальноосвітній школі міста Партизани (сьогодні – Новопавлівка). Згодом вступив до будівельного училища міста Бердянськ.
Працював за кордоном. У вільний час захоплювався стрільбою та метанням ножів, активно займався спортом.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації родина Дениса Сіріка переїхала до Львова. У липні 2022 року добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання спершу у складі 7-го прикордонного Карпатського загону, згодом – 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Боронив державу на східному напрямку. Не зважаючи на отримане поранення, повернувся на фронт.
За особисту мужність був нагороджений численними відомчими відзнаками, зокрема, нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону».
У Дениса Сіріка залишилися батьки та четверо братів.
Руслан Кротов (10.09.1995-25.01.2024). Уродженець міста Єнакієве Донецької області.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації переїхав до Львова.
Тут у жовтні 2023 року став на захист Батьківщини від окупантів до складу 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
За словами побратимів, вирізнявся винятковою мужністю і сумлінністю під час виконання бойових завдань зі захисту суверенітету та територіальної цілісності держави.
У Руслана Кротова залишилися друзі та побратими.
Нагадаємо, сьогодні Львівщина провела в останню путь семеро Героїв. Олег Мудрий, Назар Підкович, Андрій Кащій, Василь Дьогтев, Руслан Гой, Микола Андрущук, Роман Сотник поклали свої життя за Україну.