15:48 26 вересня 2023 р.
13.09.2023 року у важкому бою в районі населеного пункту Озарянівка Донецької області Ігор отримав мінно-вибухову травму голови, але жага до життя була сильніша за смерть. Його серце билось ще тиждень.
Про це інформує пресслужба ЛОВА, пише Dailylviv.com.
У Заболотцівській сільраді докладно розповіли про Героя:
"Народився Ігор Олійник 14.10.1992 року у с.Ясенів та навчався в місцевій школі. Батько помер, коли Ігореві було 11 років, і вже змалечку він став опорою для матері, сестри, та брата. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації без вагань та сумнівів взяв у руки зброю і пішов захищати рідну землю від окупантів. Восени 2022 року проходив військовий вишкіл за кордоном.
13.09.2023 року у важкому бою із московською нечистю в районі населеного пункту Озарянівка Донецької області Ігор отримав мінно-вибухову травму голови, але жага до життя мужнього солдата була сильніша за смерть. Його серце билось ще тиждень. Помер Герой 19.09.2023 року о 21-30 год. у реанімаційному відділенні військового госпіталю у м.Дніпро.
Передчасна смерть забрала життя відважного воїна, найкращого брата, вірного друга та побратима, котрого у цей час вдома чекали рідні та близькі друзі. Чекали та не дочекались – найдорожча матір Ганна, найкращий рідний брат Олег, не дочекалась свого мужнього рідного брата і його сестра Ірина. Сумує дружня Заболотцівська громада за своїм земляком, не дочекавшись його живим... Ігор завжди був прикладом для своїх односельчан, а найголовніше – він Вірний Патріот своїй Батьківщині з дитинства. Він любив свою родину, Батьківщину і бажав аби його рідні та близькі жили у мирі та спокої, вважаючи це своїм обов’язком сина, брата, друга та Захисника України, віддавши своє життя заради вільної, суверенної, європейської та Незалежної України.
Схиляємось перед матір’ю Ганною, яка виростила та виховала такого мужнього, сміливого та відданого своїй справі Патріота, перед братом Олегом та сестрою Іриною, котрі останні роки його життя, завжди були з ним поруч, перед жителями села Ясенів Заболотціської громади, які всіляко підтримували Воїна та мріяли Ігоря зустріти з обіймами і квітами, вітаючи з Великою Перемогою. Але сталося зовсім інакше… Буде багато квітів та, на жаль, з сумного приводу".