16:36 29 грудня 2025 р.
У вівторок, 30 грудня, Львів попрощається з воїнами.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У вівторок, 30 грудня, Львів попрощається з воїнами Олександром Садовніченком та Володимиром Костирком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів'ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону воїнів Олександра Садовніченка та Володимира Костирка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань Nº 87 (вул. Пасічна).
Олександр Садовніченко (03.03.1993 - 06.01.2025). Уродженець міста Святогірськ Донецької області.
Навчався у Святогірському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області, згодом - у Слов'янському державному педагогічному університеті за спеціальністю «Менеджмент».
Працював у сфері продажу на приватному підприємстві та у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта».
Зі слів рідних, Олександр цікавився комп'ютерною технікою та займався її ремонтом. Був спокійним, добрим і турботливим, відповідальним і завжди готовим допомогти іншим.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Курському напрямку у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Олександра Садовніченка залишився батько.
Володимир Костирко (17.02.1973 - 30.11.2025). Львів'янин.
Навчався у ліцеї №5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради. Згодом здобув професію монтера у Львівському професійно-технічному училищі.
Проходив строкову військову службу, після чого підписав контракт і служив у складі Національної гвардії України.
Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Львів».
Зі слів рідних, Володимир захоплювався деревообробкою, садівництвом та риболовлею. Був добрим, відкритим і щирим, завжди допомагав іншим. Вирізнявся спокійним і неконфліктним характером.
Був учасником АТО.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому, Херсонському, Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України та 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений численними відзнаками.
У Володимира Костирка залишилися син, дружина, сестра, брат та племінниця.