15:50 12 грудня 2024 р.
Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
Чин похорону Івана Мануса розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисника на Личаківському кладовищі.
Чин похорону Назара Островського розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно о 14:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Назар Островський (18.06.1985-25.10.2024). Львів’янин.
Навчався у колишньому греко-католицькому ліцеї імені Климентія Шептицького. Здобув вищу освіту на філософському факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, згодом вступив до Львівського державного університету внутрішніх справ на спеціальність «Правознавство».
Учасник Революції Гідності, згодом добровольцем вступив до одного з батальйонів Національної гвардії України та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції.
Понад десять років пропрацював у лавах правоохоронців, зокрема, інспектором поліції; впродовж останнього періоду працював у підрозділах протидії та запобігання домашньому насильству. За словами близьких, мав глибинну потребу допомагати, захищати, боротися за справедливість; мав силу і рішучість, щоб продовжувати робити те, що було його фундаментальною силою: бути там, де болить найбільше.
З перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно повернувся до лав Національної гвардії України. Спершу виконував бойові завдання на Київщині, протягом останнього часу боронив Донеччину у складі 12-ї бригади оперативного призначення «Азов» НГУ.
У Назара Островського залишилися батьки, дружина, 2-річний син та дві сестри.
Іван Манус (17.01.1979-04.12.2024). Львів’янин.
Навчався у ліцеї імені Івана Пулюя Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школі №67 м. Львова. Згодом вступив до Львівського фахового коледжу транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка».
Спершу займався приватним підприємництвом, заснував власну компанію «Будсам», впродовж останнього періоду працював на підприємстві, що займалося облаштуванням лікарняних палат для дітей з онкологією. У вільний час захоплювався рибальством, грибництвом, обожнював активний відпочинок.
За словами рідних, Іван Манус був надзвичайно добрим та справедливим, справжнім другом із чудовим почуттям гумору, завжди радо усім допомагав та був людиною з чистою душею і хоробрим серцем. Усі, хто знали Івана, поважали його та любили.
З початком повномасштабного вторгнення, попри відсутність бойового досвіду, став на захист Батьківщини від загарбників. Боровся з окупантами на Харківщині у складі 419-го окремого стрілецького батальйону 42-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту мужність та відвагу мав велику повагу серед побратимів.
У Івана Мануса залишилися дружина, 16-річний син та сестра.