14:05 1 січня 2026 р.
2 січня Львів попрощається з воїнами Михайлом Ричковим, Василем Дмитренком та Миколою Марцінівим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com. У п'ятницю, 2 січня, Львів попрощається з воїнами Михайлом Ричковим, Василем Дмитренком та Миколою Марцінівим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону воїнів Ричкова Михайла та Дмитренка Василя розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань Nº 87 (вул. Пасічна).
Прощання з Марцінівим Миколою розпочнеться об 11:00 у родинному помешканні воїна у с. Великі Грибовичі (вул. Миру, 36). О 12:30 розпочнеться прощання у Храмі Косми і Демʼяна (с. Великі Грибовичі). Поховають захисника на місцевому кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Микола Марцінів (17.12.1985 — 16.08.2025). Уродженець села Болотня Львівської області.
Навчався у Болотнянському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області. Згодом здобув професію газоелектрозварювальника у Перемишлянському професійному ліцеї.
Працював водієм на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Микола захоплювався зварювальними роботами та виготовленням металевих виробів, любив малювати й проводити час із родиною на природі, зокрема під час риболовлі. Вирізнявся спокоєм, доброзичливістю та неконфліктністю.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 115-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Миколи Марцініва залишились батьки, дружина, двоє синів, сестра, двоє братів та родина.
Михайло Ричков (29.08.1982 — 23.05.2025). Уродженець міста Самбір Львівської області.
Навчався у середній загальноосвітній школі. Згодом здобув професію столяра з виготовлення художніх меблів у професійно-технічному училищі № 80.
Проходив строкову військову службу.
Працював спеціалістом по будівництву у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Техноклас».
Зі слів рідних, Михайло захоплювався риболовлею та полюбляв відпочинок на природі. Вирізнявся спокоєм, доброзичливістю, щирістю та відповідальністю.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України.
У Михайла Ричкова залишилися дружина, син, донька, мати, хрещена, теща, куми, родина, друзі та побратими.
Василь Дмитренко «В’єтнам» (05.04.1998 — 21.12.2025). Львів’янин.
Навчався у ліцеї №37 Львівської міської ради. Згодом здобув вищу освіту у Львівському інституті економіки і туризму на факультеті товарознавства, управління та сфери обслуговування. Також закінчив Львівську музичну школу №4 по класу фортепіано.
Працював адміністратором на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Василь мав широке коло інтересів: займався музикою, програмуванням, образотворчим мистецтвом, вивчав англійську мову, любив літературу та цікавився кінематографом. У зрілому віці почав займатися шахами й здобув другий спортивний розряд. Полюбляв піші походи в гори та співи біля ватри. Вирізнявся порядністю, добротою та щирістю; був членом національної скаутської організації «Пласт».
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 210-го окремого штурмового полку Збройних Сил України.
У Василя Дмитренка залишилися батьки, брат з сім'єю, дідусь та родина.