15:50 4 січня 2024 р.
Фото: Роман Балук
Відео: ЛМР
Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який знищили російськими обстрілами в ніч на 1 січня 2024 року, відновлять.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
Вже у лютому у Львівській міськраді планують оголосити архітектурний конкурс. Фахівці наполягають, об’єкт повинен поєднувати як автентичні, так і модерні елементи.
За словами міського голови Львова Андрія Садового, ще до повномасштабної війни було зроблено сканування експонатів музею і стала можливою віртуальна екскурсія. Нині це неабияк допоможе у подальшому відновленні об'єкта.
«Впродовж місяця ми проведемо ряд серйозних робіт з середовищами, з архітекторами й в лютому буде оголошений міжнародний архітектурний конкурс на проєкт музею. Він, звичайно, буде враховувати автентику, яка тут є, це дуже важливо. Але також буде і модерний підхід, бо потрібно зробити вхід для людей з інвалідністю, щоб людина на кріслі колісному могла заїхати.
Наступний етап – проєктування. Треба буде зробити якісний проєкт, на це піде певний час, адже сам конкурс буде тривати близько двох місяців. Коли вже буде проєкт, ми будемо розуміти, скільки коштів нам потрібно для відновлення.
Я хочу подякувати всім благодійникам, які звертаються з пропозицією допомогти. Якщо ви сьогодні маєте кошти на допомогу, то, я думаю, що Шухевич би сказав: «хлопці, маєте гроші – віддайте Збройним силам, віддайте на зброю, бо це сьогодні нам потрібно найбільше».
Музей однозначно відновимо. Я думаю, що після війни це буде один з основних об’єктів, якому ми приділимо час, увагу і енергію», – розповів Андрій Садовий.
Будинок має історичне значення, ним опікується Львівський історичний музей. Чи зможуть відновити будівлю, чи її доведеться наново будувати — вирішать за результатами досліджень та архітектурного конкурсу. Фахівці управління архітектури міста спільно з музейниками напрацюють завдання проєкту для оголошення конкурсу.
«Цей об’єкт, пов'язаний з історією, з постаттю самого Романа Шухевича. Тут була криївка, тут був слід від кулі. Тобто ми маємо конкретні артефакти й конкретну локацію, яка дуже зв’язана з історичними подіями. Тому ми хочемо це максимально зберегти, а що можна — відтворити в нових формах. Але це має бути делікатний об’єкт, який пасуватиме до середовища, в якому він розташований.
Рештки, які вціліли, можуть підлягати доповненню. Є дуже багато зразків у світовій, європейській архітектурі, де навіть рештки першого поверху доповнюються новими формами вже з розв'язання питання інклюзивності, нормальним експозиційним простором, освітленням. Так, щоб кожен експонат зайняв своє логічне місце», – повідомив Антон Коломєйцев, начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради.
Перед початком повномасштабної війни у Музеї Романа Шухевича було кілька сотень оригінальних експонатів. Після 24 лютого 2022 року музей закрили і всі експонати перемістили у безпечне місце.
«16 місяців цей музей не працював. Але був громадський запит на відновлення роботи музею. Тому ми відновили експозицію, в основному повернули сюди меблі – стіл, крісла, фотель, креденс, піаніно, на якому грав Шухевич.
За наслідками пожежі, спричиненої вибухом, втрачено 16 пам’яток, які належали до музейного фонду України. Інша справа, що було багато пам’яток з науково-допоміжного фонду – це не є музейний фонд України, вони не мають такої спеціальної цінності: це були муляжі, копії документів. Тобто від того, що було початково і до того, що втрачено, відсоток мізерний. Але тут не можна оперувати цифрами, не можна оперувати відсотками – це все є наша спадщина, це речі, які мають меморіальний характер, які мали відношення до одного з Героїв України — Романа Шухевича. Ця втрата є величезною для нашої історії та культури», – розповів Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею.
Нагадаємо, 1 січня 2024 року російські шахеди влучили у два об'єкти національної памʼяті у Львові: університет в Дублянах, де 100 років тому вчився Степан Бандера, та музей Романа Шухевича на Білогорщі. Окрім університету та музею, постраждали і сусідні будівлі. У Дублянах ударною хвилею вибило вікна у гуртожитках, лікарні, каплиці та житлових будинках. А на Білогорщі постраждало кілька приватних будівель.