Меморіальний комплекс військових поховань Героїв України у Львові. Фінальний проєкт (відео)

Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.

Сьогодні, 30 травня, у львівській Ратуші презентували доопрацьований проєкт майбутнього Меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вул. І. Мечникова. Впродовж року його доопрацьовували архітектори – переможці архітектурного конкурсу, спільно з родинами наших захисників. Загалом відбулося понад 30 зустрічей у різних форматах. Окрім цього через анкети було додатково опитано членів родин, де вони вказували свої побажання щодо вигляду Меморіалу.

«Понад рік тривало обговорення концепції майбутнього Меморіалу нашим захисникам. За цей рік ми провели понад 30 зустрічей з родинами, і мені приємно, що цей проєкт об’єднав усіх. Звичайно, є ще певні деталі, які необхідно доопрацювати, але Львів показує приклад мудрості, бо ми стараємося знайти консенсус. Архітектори молодці. Їм було не просто все пропустити через себе. Це гідний результат. Велика подяка всім, хто працював над концепцією нашого Меморіалу», - наголосив мер Львова Андрій Садовий.

Відтак, після спільної роботи з родинами загиблих захисників та ініціативною групою, архітектори Дмитро Райфшнайдер та Олена Джула-Райфшнайдер, публічно презентували доопрацьований проєкт.

Територія Меморіалу складатиметься з 4 основних зон.

Перша зона - вхідна група. Початок Меморіалу архітектори ознакували невеликою цегляною стіною. Ця стіна буде не просто елементом декору, який відмежовує Меморіал від вул. Мечникова. Стіна буде ніби заглиблена в рельєф, і у ній буде розміщений інформаційний центр, музей, вбиральні тощо. Тобто тут, на початку, будуть зосереджені усі пункти, які зможуть допомогти і зорієнтувати відвідувачів Меморіалу. Відтак вже на самій території комплексу не буде нічого зайвого.

Головний вхід буде ознакований плитою з написом. Над цією плитою архітектори пропонують посадити липу – дерево, яке в європейській традиції символізує мир, який захищають воїни.

Також передбачено ще один діагональний вхід на Меморіал. Особливість цього входу у тому, що він на початку розширений і звужується у напрямку до Меморіалу. Як результат, в кінці через нього може пройти лише одна людина.

«Такий вхід був у нашій першій концепції. Зараз ми його трохи змінили і надали інших смислових сенсів. Щоб люди, коли йтимуть цим входом, ніби очистилися від думок, очистилися від шуму міста, потрапляючи у тишу території Меморіалу. Родинам наших захисників така задумка сподобалася», - пояснюють архітектори.

Далі, друга зона Меморіалу – площа, де з лівого боку буде чаша з водою, а поруч неї округла стіна пам’яті, з нішами, де можна ставити лампадки. Також тут буде ряд прапорів, що відображатимуть всі військові угрупування. А з лівого боку площі є Монумент Героям УПА і там буде встановлено дзвіницю, як невідʼємний елемент військових кладовищ.

«Тоді починається третя зона - поховання. Місце початку поховань ми ознакували невисокою стелою, на яку можна поставити квіти. На ній буде легко втиснений напис з вірша загиблого захисника Максима Кривцова – «Коли мене спитають, що таке війна, я без роздумів відповім – імена». Тут цей вислів працює максимально сильно і емоційно», - пояснює Дмитро Райфшнайдер.

Сама зона поховань розділена на дві частини: з правого боку - поховання захисників, а з лівого буде так звана меморіальна «стіна пам’яті». На цій стіні вздовж алеї будуть імена всіх полеглих і зниклих безвісти захисників. Стіна буде розділена на 5 «просторів усамітнення» - це будуть локації, де з одного боку буде стіна з іменами  зниклих безвісти, а з іншого - галявина з різнотрав’ям. У першому з цих прострів облаштують також колумбарій -  місце для захоронення урн із прахом після кремації.

«Стіну пам’яті» архітектори пропонують зробити з цегли, а у проміжках між могилами посадити поодинокі дерева, щоб була тінь і можливість перепочити для відвідувачів.

Надмогильні плити пропонують встановити у формі козацького хреста, а для нехристиян – у формі прямокутної плити. На них буде місце для фотографії, імені, звання полеглого та років життя. Виготовити надмогильні плити пропонують з матеріалу, що називається терраццо - білого архітектурного бетону із вкрапленнями натурального каменю. Одна з його переваг – він з роками не чорнітиме. 

Кульмінація комплексу – четверта зона - Монумент усім полеглим Героям у формі витесаного з каменю янгола. До нього вестиме центральна алея, яка є повністю інклюзивною. Автор ідеї цього монументу - львівський скульптор Володимир Семків.

«Це буде янгол світла. Його не можна торкнутися, але він є. Коли світитиме сонце, з'являтиметься янгол, який несе світло, світло надії», – прокоментував свій задум Володимир Семків.

Як підкреслив Євген Бойко, керуючий справами виконавчого комітету ЛМР, презентована концепція стала результатом дуже кропіткої роботи. Більше 500 родин загиблих захисників заповнили анкети зі своїми пропозиціями, як має виглядати комплекс.

«Хочу подякувати архітекторам за пророблену роботу, зокрема те, що вони врахували практично всі зауваги нашої ініціативної групи. Мені також дуже подобається звужений вхід. Я його назвала «вушко голки». Коли ти його проходитимеш, то все має затихнути, коли ти заходиш на Меморіал.

Мені подобається те, що зробили Дмитро і Олена. Так, ідеальних проєктів немає, але те, що зараз пропонує Львів, є гідним. У Львові є громадянське суспільство, тому, ми могли дискутувати і висловлювати свої думки. Я вдячна за це архітекторам, які розробили проєкт, і вдячна місту, за пророблену роботу», - резюмувала після завершення презентації одна з найактивніших учасниць робочої групи, художниця Іванка Крип’якевич-Димид, мати загиблого захисника Артемія Димида.

За словами Антона Коломєйцева, головного архітектора Львова, втілення концепції презентованого Меморіалу розпочнуть з облаштування місць поховань – встановлення намогильних споруд. Однак перед тим, у зоні, де розміщені могили захисників, будуть прокладені дренажні комплекси і облаштовано доступні доріжки. А з якого матеріалу виготовлятимуть надмогильні плити, ще остаточно вирішуватимуть із родинами.

«Як ми і озвучували, будуть виготовлені прототипи-макети намогильних споруд з різних матеріалів, щоб побачити як це виглядатиме і спільно будемо визначити, з якого матеріалу їх виготовляти. Натомість вартість реалізації усієї концепції буде визначена вже на етапі самого проєктування», - додав Антон Коломєйцев.

Проте, як підкреслив Іван Щурко, архітектор, громадський діяч, співзасновник "Незнаному воякови", необхідно пам’ятати, що при напрацюванні будь-якої концепції військового меморіалу довговічність не може бути самоціллю. 

“Військово-меморіальне кладовище - це об’єкт, про який ми і наші наступники маємо дбати: ремонтувати, реставрувати, косити, доглядати за рослинами. Тому тут мова не про матеріал, з якого що виготовити, і навіть не про проєкт. Це про гідність і про пам'ять, і про нас, про наше ставлення до цих об’єктів. 

А сама сьогоднішня презентація проєкту Меморіалу для мене переконлива, всі пропозиції і аргументи вагомі. Це гідна робота», - акцентував Іван Щурко.

Нагадаємо, у квітні 2024 року у Львові завершився архітектурний конкурс на Меморіальний комплекс військових поховань Героїв України на вул. І. Мечникова, який тривав три місяці. Переможцем конкурсу стала команда з Хмельницького архітекторів Віктора Голубєва, Дмитра і Олени Райфшнайдерів. Дмитро Райфшнайдер з командою раніше перемагав у конкурсі щодо зведення церемоніальної будівлі на Янівському цвинтарі.

Їх проєкт - це була концепція, яку доопрацьовували із членами дорадчої ради, до якої входили військові, родини загиблих та представники духовенства.

Зустрічі зі сім’ями полеглих воїнів відбуваються у  Львівській міській раді впродовж останнього року. Після обговорень кожна родина заповнювала анкету, де вказувала свої побажання щодо вигляду намогильних споруд на меморіальному комплексі. Загалом було заповнено 506 анкет.

Результати опитування:

138 – подобається;

319 – потребує доопрацювання, але загалом подобається;

15 – не подобається;

21 – не визначилися;

13 – інше.

Рідних також питали, зокрема, яку інформацію, на їх думку, слід зазначити на кожній могилі, з якого матеріалу має бути фотографія, чи варто розташовувати прапори на кожному похованні та лавки біля кожної могили, які рослини мають бути на меморіалі тощо.

Також відбулася екскурсія військовими меморіалами Львівщини. Під час якої архітектори, митці та представники ініціативної групи, які працюють над меморіалом Героям на Личаківському цвинтарі, відвідали 10 локацій, щоб вивчити історичні підходи до вшанування полеглих. Маршрут включав військові дільниці Українських січових стрільців та УГА на Янівському цвинтарі, меморіали у Вороцеві, Івано-Франковому, Яворові, Потеличі, Гійче, Цеблові, Шептицькому та Жовкві. Відвідувачі аналізували використані матеріали, символіку, планування та їхню відповідність церемоніалам пам’яті.

Нагадаємо, цьогоріч у Львові розпочнеться будівництво Меморіалу Героїв України.