18:06 18 березня 2025 р.
Близько місяця Амвросій Бучма переховувався у будинку для божевільних після чого звільнився від роботи в органах ЧК і повністю віддався театру.
Про це нагадала пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У Львові, в межах деколонізації, пам’ятний знак Амвросію Бучмі, що розташований на вул. Є. Озаркевича – пл. Святого Юра, перенесуть на територію Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору». Відповідне рішення затвердив сьогодні, 18 березня, виконавчий комітет міськради за рекомендацією робочої групи для розгляду пропозицій перейменування назв вулиць, названих іменами російських діячів.
Замовником робіт з перенесення пам’ятного знаку визначено Галицьку районну адміністрацію. Там зазначили, що ці роботи планують виконати завтра, 19 березня.
Нагадаємо, також раніше у Львові перейменували вул. А. Бучми. Тепер вона найменована на честь українського політичного та громадського діяча, дисидента, політв'язня, члена УНА-УНСО, поета Анатолія Лупиноса.
Загалом за останній час у Львівській громаді за участі робочої групи з перейменування та за результатами обговорень з середовищами перейменували та найменували 76 вулиць та громадських просторів.
Також в останні роки у межах деколонізації в громаді демонтували низку об’єктів радянської епохи. Йдеться про скульптури, пам’ятний знак, інформаційну таблицю та монумент, що були розташовані у Брюховичах, Винниках, Ситихові та у Львові. Практично всі демонтовані об’єкти перенесли у Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору».
Довідково
Амвросій Бучма (1891, Львів — 1957, Київ) — актор і режисер, народний артист срср.
Степан Шухевич у книзі «Спомини з Української-Галицької армії (1918—1920). Частина IV» (ст. 52) згадував, що «галицький драматичний артист Бучма був тоді аґентом чрезвичайки під псевдонімом Бронек Домбровський».
У мемуарах Бучма зізнався, що працював у вінницькій ЧК, зокрема у 1919 році писав про це так: «У ті бурхливі дні я багато часу і сил віддавав роботі у Вінницькій чека. Через декілька місяців Вінницю захопили петлюрівці й білополяки. З групою товаришів я залишився в місті за завданням. Коли вночі прибігли мене заарештовувати, через вікно я вистрибнув у садок і втік з-під самого носа гайдамаків і пілсудчиків. За допомогою знайомого лікаря довелося близько місяця переховуватись у будинку для божевільних… Події і напружена робота підірвали моє здоров'я. Після вигнання білополяків, я був звільнений від роботи в органах ЧК і повністю віддався театру».