15:05 14 травня 2024 р.
Галицькі землі під австрійською короною були майже півтора століття.
Про це розповів голова Археологічної комісії у Науковому товаристві імені Шевченка у Європі Микола Бандрівський, пише DailyLviv.com.
За словами історика, війська 36-ї імператриці Священної Римської імперії Марії-Терезії, яка мала також титул "королеви Галичини і Лодомерії", у 1772 році зайняли значну частину сьогоднішніх західноукраїнських земель, які довгі роки перед тим були окуповані Річчю Посполитою.
"Але, не думайте, що тоді — двісті п'ятдесят років тому (1772) коли Польща впала і була розділена між сусідніми державами, за нашу Галичину не гризлися. Гризлися та ще й як..! Приміром, розпарцельовуючи колишню Польщу, російська цариця Катерина ІІ за жодні скарби не хотіла віддавати австрійцям нашу Русь Червону (тобто, основну частину Галичини), бо приєднання її до російських земель, було споконвічним прагненням цього народу ще з часів московського царства. Тим більше, що у Львові та й по інших галицьких містах і містечках у ті місяці були розквартировані російські війська і стояли їх гарнізони.
Але, у питанні Галичини, цариця Катерина ІІ все ж змушена була відступити під твердим наполяганням пруського короля Фрідріха ІІ, який забравши в Австрії у 1744 році майже всю Сілезію, хотів компенсувати їй (тобто Австрії) цю територіальну втрату саме користуючись зі Львова та колишнього Руського воєводства, тобто, Галичини.
Читайте також: Археолог запідозрив продаж раритетних брам з австрійських та польських будинків у Львові і назвав ціни
Отож, Львів разом з усією Галичиною попри російський спротив, у тому 1772 році таки передали Австрії, яка тримала ці наші землі під своєю короною майже півтора століття.
Але, Марія Терезія не була б королевою Галичини і Лодомерії, якби на цьому заспокоїлася: вже через три роки після сходження на престол вона (Марія Терезія) змусила Османську Імперію віддати їй і Буковину, до якої, як відомо, входить також й основна частина сьогоднішньої Чернівецької області",- розповів історик.
Микола Бандрівський перелічив головні наслідки переходу Львова і Галичини до складу Австрійської імперії:
по-перше, в результаті військової реформи в Галичині введено військову повинність та централізований рекрутський набір;
по-друге, видано імперський Указ для галицьких поміщиків, щоби ті поводилися зі селянами "по-людськи";
по-третє, Церква стала підпорядковуватися державі, а самі священники стали державними службовцями;
по-четверте, вже через рік після свого сходження на престол, Марія Терезія ліквідувала майже всесильний тоді орден єзуїтів, який до того часу мав величезний вплив на усе життя Австрійської імперії;
по-п'яте, по всій Імперії, у тому числі в Галичині, було проголошено загальну освіту і саме з того часу чи не по всіх галицьких містах і містечках було відкрито цілу мережу навчальних закладів в яких національна приналежність дитини не мала жодного значення як зрештою і її віросповідання. Крім того, це навчання почало проходити виключно за рахунок держави. У ті роки уся шкільна освіта в Галичині була переведена на державний кошт. І, мабуть, головне - у галицьких початкових школах дозволили користуватися рідною мовою.
Читайте також: Фабрику алкоголю австрійських часів у Львові перетворили на центр сучасного мистецтва. Найбільший.