16:44 26 серпня 2024 р.
Поховають усіх воїнів на Личаківському кладовищі.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише Dailylviv.com.
Прощання та чин похорону захисників Юрія Андрієнка, Павла Гебузи, Модеста Зубрицького розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Чин похорону Олександра Качмарика розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 - міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають чотирьох воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Модест Зубрицький (23.11.1979 – 13.08.2024) Львів’янин.
Навчався у ліцеї міжнародних відносин ім. В. Стуса Львівської міської ради. Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.
Працював у юридичних компаніях та займався підприємницькою діяльністю. У вільний від роботи час полюбляв подорожувати, слухати музику та кататися на велосипеді. Заснував власну туристичну агенцію, відвідав багато країн.
Під час повномасштабного російського вторгнення захищав Україну у складі військової частини А0500 Збройних Сил України.
У Модеста Зубрицького залишились кохана дівчина, сестри, брати, тітка, хрещені батьки та племінники.
Юрій Андрієнко (07.02.1971 - 08.08.2024). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №22 ім. В.С. Стефаника міста Львова. Професійно-технічну освіту здобув у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище технологій та сервісу».
Тривалий час працював у сфері автомобільних перевезень. У вільний від роботи час цікавився мотоциклами та автомобілями. За словами близьких, Юрій був люблячим сином, чоловіком та батьком.
Солдат. Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
В Юрія Андрієнка залишились дружина, син, донька та мати.
Олександр Качмарик (22.04.2000 – 19.08.2024). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №99 м. Львова. Фахову освіту за спеціальністю «готельно-ресторанна справа» здобув у Львівському кооперативному фаховому коледжі економіки і права.
Працював за здобутим фахом, а згодом – менеджером з продажу в інтернет-магазині. За словами близьких, Сашко був позитивним, харизматичним та сміливим, мав лідерські якості, прагнув бути першим у всьому. Захоплювався футболом, з раннього віку вболівав за футбольний клуб «Карпати» Львів.
Під час повномасштабного російського вторгнення став на захист Батьківщини до лав 192-го окремого батальйону територіальної оборони 124-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Південь» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Боронив Україну на Херсонському напрямку.
В Олександра Качмарика залишились батьки, брат і велика родина.
Павло Гебуза (11.04.1989 – 18.08.2024). Львів’янин.
Навчався у школі №69 (зараз – ліцей «Інтелект» Львівської міської ради) та навчально-виховному комплексі «Школа-гімназія І-ІІІ ступенів Блаженного Климентія та Андрея Шептицьких». Фахову освіту за спеціальністю «харчові технології» здобув у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій».
Працював у приватному акціонерному товаристві «Концерн Хлібпром» та товаристві з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро Україна». За словами близьких, Павло був доброю та чуйною людиною, любив кулінарну справу, понад усе любив життя та нікуди не поспішав.
Під час повномасштабного російського вторгнення став на захист України до лав 49-го окремого піхотного батальйону “Карпатська Січ“ імені Олега Куцина 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр“ оперативного командування “Схід“ Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
У Павла Гебузи залишились дружина, донька, мати, хрещені батьки та двоє дядьків.