13:34 8 серпня 2025 р.
Трьох полеглих захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
У суботу, 9 серпня, Львів попрощається з військовослужбовцями Іваном Арестовим, Віталієм Столбовським та Олександром Тепловим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає усіх долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Трьох полеглих захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
Біографічні довідки захисників
Іван Арестов (15.04.1989 – 24.01.2024). Уродженець Генічеського району Херсонської області.
Навчався у Партизанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Генічеської районної ради Херсонської області. Згодом здобував вищу освіту у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «географія-історія».
Працював охоронцем на приватному підприємстві та експедитором у товаристві з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» у місті Мелітополь.
Зі слів рідних, був активним, товариським, життєрадісним, любив книги, історію, подорожі та спілкування з друзями. Вирізнявся любов’ю до життя, щирістю та міцними сімейними цінностями.
Був учасником Операції Об'єднаних Сил у складі військової частини А0989.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Івана Арестова залишилися батьки, сестра, племінниця та дідусь.
Олександр Теплов (02.04.1979 – 04.08.2025). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 50 м. Львова. Здобув професію психолога у Тернопільському експериментальному інституті педагогічної освіти.
Зі слів рідних, був спокійним, доброзичливим, неконфліктним, уважним та товариським. Захоплювався спортом, зокрема єдиноборствами, любив читати, особливо літературу з психології, а також любив тварин.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у лавах 42-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
У Олександра Теплова залишилися мати, батько та брат.
Віталій Столбовський (29.08.1980 – 02.08.2025). Уродженець міста Краматорськ Донецької області.
Навчався у Краматорській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №16 Краматорської міської ради Донецької області. Здобув професійно-технічну освіту у Краматорському вищому професійному металургійному училищі за спеціальністю «електрозварювальник».
Працював водієм на приватному підприємстві.
Зі слів рідних, захоплювався водінням автомобіля та спортом, зокрема боротьбою дзюдо та карате. Був людиною з великим серцем – допомагав іншим, займався волонтерською діяльністю, вирізнявся жертовністю, веселою вдачею, хорошим почуттям гумору та вмінням згуртувати людей навколо себе. Його називали душею компанії, він завжди випромінював життєрадісність.
Із перших днів російської агресії 2014 року, за незламну проукраїнську позицію, був захоплений у полон і зазнав тортур. Відтоді його життя стало прикладом боротьби за гідність, вірність та захист рідної землі.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 503-го окремого батальйону морської піхоти Збройних Сил України.
Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».
У Віталія Столбовського залишилися дружина та батьки.