18:41 11 лютого 2026 р.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У четвер, 12 лютого, Львів попрощається із захисниками Ігорем Мельником та Володимиром Мартином, які віддали життя, боронячи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Прощання з Володимиром Мартином розпочнеться о 09:30 у храмі святого Івана Хрестителя (вул. Варшавська, 33).
Чин похорону воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87 (вул. Пасічна).
Біографічні довідки захисників
Ігор Мельник (05.04.1980 — 06.01.2025) Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №1 м. Львова, згодом — у Державному навчальному закладі «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту».
Проходив строкову військову службу. Працював у сфері торгівлі на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Ігор цікавився риболовлею, любив відпочинок на природі, був активним, добрим, щирим і товариським.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Курському напрямку у складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений медаллю «Ветеран війни».
У Ігоря Мельника залишилися дружина, дві доньки, онуки, брат та родина.
Володимир Мартин (29.05.1981 — 06.01.2025) Уродженець села Любині Львівської області.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 23 м. Львова. Згодом здобув фахову освіту у Львівському професійно-технічному училищі.
Проходив строкову військову службу.
Мав власну справу з ремонту взуття, також працював у будівельній сфері.
Зі слів рідних, Володимир був майстром на всі руки, завжди приходив на допомогу, вирізнявся вправністю, відповідальністю та сумлінністю. Був щирим, доброзичливим, турботливим і чуйним, любив тварин, захоплювався музикою. Був хорошим сином, батьком, хрещеним і братом.
Був учасником Антитерористичної операції (АТО).
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Курському напрямках у складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Володимира Мартина залишилися батьки, донька, похресниця, троє сестер, брат та родина.