16:43 4 серпня 2024 р.
У понеділок, 5 серпня, Львів попрощається зі захисниками України Олександром Ольховичем, Сергієм Майком та Володимиром Калюпіним.
У понеділок, 5 серпня, Львів попрощається з трьома воїнами, які захищали Україну від російських окупантів – Олександром Ольховичем, Сергієм Майком та Володимиром Калюпіним. Мерія закликає львів’ян і гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів і святкувань. Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
Чин похорону захисника Олександра Ольховича розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Опісля воїна поховають на Личаківському кладовищі.
Порохони Сергія Майка та Володимира Калюпіна розпочнуться об 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Обидвох захисників також поховають на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Олександр Ольхович (10.09.1985 -18.03.2024).
Уродженець міста Вараш (колишній Кузнецовськ) Рівненської області.
Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі. Згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка».
Після завершення навчання працював за фахом: спершу у ПрАТ «Львівобленерго», а впродовж останнього періоду обіймав посаду проєктувальника електричних підстанцій на приватному підприємстві «Галиченерго». У вільний час захоплювався читанням літератури, зокрема, наукової фантастики, також обожнював активний відпочинок у горах. За словами близьких, був «прекрасним батьком та чоловіком».
На початку повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Олександра Ольховича залишилися батьки, дружина, 9-річний син, 7-річна донька, сестра та племінники.
Сергій Майко (09.04.1973 - 02.08.2024).
Львів'янин.
Навчався у колишній середній загальноосвітній школі №35 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту у Львівській академії мистецтв.
Після завершення навчання у 1991 році проходив строкову служб у лавах повітряно-десантних військ у Литві, згодом виконував завдання на території Придністров'я, де отримав осколкове поранення правого ока.
Батько і дід Сергія Майка були скульпторами, тож, повернувшись з армії, він продовжив їхню справу. Був винятковою талановитою і творчою людиною.
Впродовж 2014-2016 років виконував завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах прикордонників. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до Державної прикордонної служби. Боронив державу в Бахмуті, Бучі, брав участь у звільненні Харківської області у складі 11-го прикордонного загону. Завжди допомагав своїм побратимам, навчав та мотивував їх, оскільки володів ґрунтовними знаннями про військову справу. За особисту мужність був нагороджений відомчими відзнаками.
Під час виконання бойових завдань у Серебрянському лісі отримав складне поранення, після якого проходив тривале лікування.
У Сергія Майка залишилися мама, дружина, двоє дітей, брат та сестра.
Володимир Калюпін (21.04.1991 - 06.08.2023).
Уродженець міста Борщів Тернопільської області.
Навчався в опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 ім. Григорія Тютюнника Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області. Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Займався карате.
Учасник Революції Гідності. Після закінчення військової кафедри одразу вступив до Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції спершу у складі 51-ї окремої механізованої бригади, а згодом – 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
Повернувшись, працював у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У свій вільний час активно займався спортом, був «надзвичайно добрим та усім допомагав».
На початку повномасштабного вторгнення рф добровольцем повернувся на фронт, боровся проти окупантів на Запорізькому напрямку у складі 65-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
У Володимира Калюпіна залишилися бабуся, батьки, сестра та кохана дівчина.