17:04 12 лютого 2026 р.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У п’ятницю, 13 лютого, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Малиновським та Артемом Сопутняком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Прощання з Андрієм Малиновським розпочнеться о 09:00 у храмі Христового Воскресіння УГКЦ (вул. Городоцька, 319).
Чин похорону обох воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Біографічні довідки захисників
Артем Сопутняк (13.05.1982 — 15.04.2022). Уродженець міста Луганськ.
Навчався у Маріупольській спеціальній школі № 37 Донецької обласної ради, згодом у Маріупольському будівельному коледжі за спеціальністю «Громадянське будівництво». Також навчався у Маріупольському державному університеті.
Проходив військову службу в складі Державної прикордонної служби України.
Зі слів рідних, Артем захоплювався малюванням, мав творчу вдачу. Був шляхетною й порядною людиною, стриманим, добрим і щирим.
Був учасником Антитерористичної операції (АТО) та Операції Об’єднаних сил.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів брав участь у битві за Маріуполь у складі 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.
У Артема Сопутняка залишилися дружина, мати, двоє синів та донька.
Андрій Малиновський «Тамада» (14.12.1975 — 08.02.2026). Уродженець села Угри Львівської області.
Навчався в Угрівському навчально-виховному комплексі І-ІІ ступенів «заклад загальної середньої освіти — заклад дошкільної освіти» Городоцької міської ради Львівської області. Згодом здобув професію столяра з виробництва художніх меблів у державному навчальному закладі «Художнє професійно-технічне училище імені Йосипа Станька».
Проходив строкову військову службу.
Працював столяром на приватних підприємствах, згодом — у товаристві з обмеженою відповідальністю «Барком» та у товаристві з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро МХП».
Зі слів рідних, Андрій захоплювався риболовлею та читанням книг, був веселим і компанійським, вирізнявся щирістю, прямолінійністю та глибоким патріотизмом.
У 2023 році повернувся з-за кордону, а згодом став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Дніпропетровському напрямку у складі 93-го окремого батальйону Сил Підтримки Сил Безпілотних Систем Збройних Сил України.
У Андрія Малиновського залишилися дружина, сини, брат, невістка, онучка, двоюрідні брати та сестри, похресники, племінники, хрещені батьки, дядько і тітки, батьки дружини, свати, друзі та побратими.