22:24 1 березня 2024 р.
Фото: Надія Костіна
1 березня 2024 року в Дзеркальній залі Львівського університету імені Івана Франка відбулася урочиста Академія, присвячена ювілярці.
Про це повідомили на сайті факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, пише DailyLviv.com.
1 березня 2024 року в Дзеркальній залі Львівського університету імені Івана Франка відбулася урочиста Академія, присвячена 95-річчю від дня народження докторки філологічних наук, професорки кафедри радіомовлення і телебачення, заслуженої професорки Львівського національного університету імені Івана Франка, дійсної членкині Наукового товариства імені Шевченка, почесної академікині ГО “Національна академія наук вищої освіти України” Олександри Антонівни Сербенської “Педагог, учений, особистість”.
Довідка
Народилася Олександра Сербенська 1 березня 1929 року в містечку Золотий Потік (нині Чортківський район, Тернопільська область, Україна). Батько був торгівцем, керував «щадничою Спілкою», мав власну кам'яницю в центрі містечка, де часто збиралася інтеліґенція. Після приходу совітів будинок «націоналізували», родину з 4-ма дітьми прихистив о. Йосиф Савраш у парафіяльному будинку. Антон Сербенський помер 1944 року. Родинна кам'яниця за часів Незалежності була приміщенням селищної ради (ІІ-й поверх).
У 1944—1945 роках працювала бухгалтером у Золотопотіцькому райфінвідділі Тернопільської області. У 1947—1948 роках була бібліотекарем Бучацької середньої школи, потім працювала вчителькою Нагірянської семирічної школи (Бучацький район).
У 1951—1958 роках — студентка філологічного факультету Львівського педагогічного інституту (тепер Дрогобицький педагогічний університет. З 1959-го працювала у Львівському університеті: старша лаборантка катедри іноземних мов, невдовзі — викладачка. У 1967—1972 роках — доцентка катедри української мови філологічного факультету.
У 1973—1985 рр. — доцентка катедри стилістики та редагування факультету журналістики. Від 1985-го до 1997 року очолювала катедру мови ЗМІ на факультеті. Нині — професорка катедри телебачення та радіомовлення.
Авторка понад 200 публікацій з питань української термінології, культури української мови, лінгводидактики, франкознавства, зокрема словників, посібників, монографій: «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити» (1993), «Феномен рідної мови в інтерпретації Івана Франка» (1997), «Нові тенденції у мові сучасної преси» (1998), «Мова преси як естетичний стереотип епохи» (2000), «Феномен усного мовлення» (2000), «Інновації в мові сучасних мас-медіа» (2001), «Актуальні проблеми екології української мови та сучасні засоби масової комунікації» (2002) та ін.
Є прихильницею транслітерації імен та прізвищ іноземців українською мовою відповідно до європейської практики. На думку вченої, така тенденція має перемогти, щоб ми змогли відхилитись від того, що нам накинули з Москви з метою зменшити відмінності між українською та московською мовами. Також вважає, що сучасний правопис має багато змосковщених норм. Наприклад, слова «міністр», «магістр», «Олександр» повинні знову, як у правописі 1928 року, писатись відповідно «міністер», «магістер», «Олександер», як і «Дністер».
Читайте також: У Львівському університеті ім. Франка додалося 4 професори, 16 доцентів, один доктор і два кандидати. Прізвища