15:58 7 травня 2015 р.
Фото: vox-populi.com.ua
Радник міського голови Андрій Шевців закликав у четвер: «В ці тривожні дні згадаймо своїх невинно загиблих, замордованих, але нескорених жодними кривавими режимами співвітчизників, помолімося за їхні душі. Віримо, що цей сумний час і така велика трагедія минулого, про яку не можна забувати, стануть для нас нагадуванням».
Цьогоріч 8 і 9 травня вся Україна відзначатиме Дні примирення та пам’яті за жертвами Другої світової війни. Громада міста Львова також зможе вшанувати загиблих героїв, чий вклад у боротьбу із найжахливішими тоталітарними режимами ХХ століття став безцінним.
В «Об`єднанні «Самопоміч» підготували для мешканців та гостей міста перелік пам’ятних місць, які є символами великої трагедії і боротьби, а також мужності й віри в перемогу. Відтак, буде змога відвідати їх, запалити лампадку та покласти квіти у спогад про загиблих. У ці дні є важливим вкотре зрозуміти цінність миру та людського життя.
Пам`ятні місця:
Борцям за волю України (вулиця Вітовського, навпроти входу в Парк Хмельницького)
Вбитим львівським професорам (Студентський парк)
Місце, де через кілька днів після німецької окупації Львова, Гестапо здійснило жорстоке вбивство представників львівської наукової еліти. 4 липня 1941 року 28 професорів Львівського університету та інших вищих навчальних закладів разом з членами їхніх родин (загалом понад 40 осіб), що на час арешту перебували у помешканнях, були розстріляні нацистами.
«Воля ціни не має!» (вулиця Городоцька, 20)
«Бригідки» – ще 1785 р. приміщення колишнього монастиря були переобладнані під в’язницю. У міжвоєнний період ХХ ст. тут відбувалися страти українців – політичних в’язнів. Від осені 1939 року тут розміщувалася в’язниця НКВС. Наприкінці червня 1941 р. більшовики вчинили тут масове вбивство політичних в’язнів.
Меморіальна таблиця встановлена на вшанування пам’яті українських націоналістів, що здійснили втечу з в’язниці 16 червня 1939 року.
Жертвам голодомору-геноциду та депортацій XX століття (вул. Виговського, на подвір'ї церкви біля ринку «Південний»)
Пам’ятний знак Жертвам голодомору та політичних репресій (проспект В'ячеслава Чорновола)
Восени 1944 року тут, за насипом залізничної колії, була створена пересильна тюрма, через яку пройшли понад 250 тисяч осіб різних національностей перед засланням до Казахстану, Сибіру чи на Далекий Схід. Сотні в’язнів помирали тут на місці через нестерпні умови утримання, залишаються невідомими місця поховання ще понад 400 осіб, що тут загинули.
Жертвам львівського єврейського гетто (проспект В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича)
Трагедія Голокосту має свою сумну сторінку і в історії Львова. Після німецької окупації тут було створено гетто, де проводилися жорстокі каральні заходи. Тільки упродовж липня 1941 року у Львові було знищено понад 5 тисяч євреїв. Загалом, за дослідженнями істориків у Галичині загинуло понад 500 тисяч євреїв, врятувалося ж не більше 2% довоєнного населення.
Пам’ятний знак жертвам Янівського концтабору (вулиця Винниця)
Жертвам комуністичних злочинів (площа Шашкевича)
Меморіальний пам’ятник, на вшанування усіх, знищених радянським режимом у повоєнні роки, у тому числі в тюрмі «на Лонського», неподалік від якої він розміщений.
Пам'яті жертв політичних репресій (вулиця Замарстинівська, 7)
Пам’ятна таблиця жертвам спецслужб тоталітарних режимів (вулиця Бандери, 1)
Комплекс будівель, відомий як «Тюрма на Лонського». До 1939 року тут розміщувалося управління відділу польської контррозвідки, у роки війни будинок використовували спецслужби СРСР і Третього Райху. Від початку 1940 року тут радянські карателі здійснювали страти українських патріотів. Загалом було закатовано близько 1500 осіб. У роки німецької окупації тут діяла слідча тюрма гестапо, де утримували низку діячів українського національно-визвольного руху. Після війни радянський режим продовжив каральні дії у слідчій візниці, на подвір’ї якої знищували тіла загиблих українських повстанців.
Меморіальний комплекс жертвам замордованим у червні 1941 року у Львівських тюрмах НКВД (Янівське кладовище)
Пам’ятник Дітям невинно замордованим у тюрмах м. Львова в 1950-1951 років (Янівське кладовище, поле № 50)
Пам`ятний знак жертвам депортацій (вулиця Снопківська)
Братська могила жертв репресій (вулиця Мечнікова, Личаківське кладовище, військовий меморіал)
Пагорб Слави (вулиця Пасічна)
Меморіал, на місці російського військового цвинтаря часів Першої світової війни (1915), закладений 1948 року, куди були перепоховані вояки радянської армії, що загинули 1944 р. у боях з гітлерівцями за Львів.
Радник міського голови Львова Андрій Шевців закликав: «В ці тривожні дні згадаймо своїх невинно загиблих, замордованих, але нескорених жодними кривавими режимами співвітчизників, помолімося за їхні душі. Віримо, що цей сумний час і така велика трагедія минулого, про яку не можна забувати, стануть для нас нагадуванням. Маємо бути толерантними і милосердними одні до одних, і робити все, щоб люди у наших містах і країні були щасливими. Нехай ці скорботні дні вкотре нагадають нам, що слова сильніші за зброю, а любов та людяність завжди долають ненависть».
Про це повідомили сьогодні, 7 травня, «Щоденному Львову», в прес-службі міської ради, де також інформують:
«У суботу, 9 травня, меморіальний музей «Територія Терору» запрошує усіх охочих переглянути документальний фільм «Хроніка Української повстанської армії 1942-1954». Особливі гості заходу – учасники українського національно-визвольного руху. Зустріч з нагоди відзначення Дня пам’яті і примирення та Дня перемоги над нацизмом відбудеться у кінотеатрі «Копернік» на вул. Коперника, 9. Початок о 14.00. Вхід вільний.
Директор музею «Територія Терору» Тарас Чолій розповів також: «Наш музей записав сотні відеоінтерв’ю з колишніми членами ОУН та вояками УПА, політв'язнями. Багато з цих людей вже померли, не дочекавшись звістки про визнання їх на офіційному рівні борцями за незалежність. Протягом багатьох років у незалежній Україні ці люди не відчували 9 травня своїм святом, хоча доклали чимало зусиль до того, щоб Україна була вільною. З нагоди відзначення Дня пам'яті і примирення та Дня перемоги над нацизмом ми запросили їх як особливих гостей для спілкування та перегляду документального фільму. Так ми хочемо вшанувати пам'ять тих, хто помер за свою Батьківщину, та подякувати присутнім борцям за перемогу людських ідеалів над тоталітарною машиною комунізму чи нацизму».
Перед показом фільму присутніх привітають представники міської влади міста, а також найстарші з політв'язнів – Ірина Шуль (1918 р. н.) та Ольга Ільків (1920 р. н.). Контактна особа: Людмила Левченюк – тел.: (096) 96 39 756.
Документальний фільм у двох частинах режисера Тараса Химича розповідає про історію Української повстанської армії 1942–1954 років крізь призму свідчень очевидців та безпосередніх учасників подій (з понад сотні опитаних). Творці стрічки пропонують подивитися на український повстанський рух з перспективи «простих людей», без пафосу, містифікацій та пропагандистських кліше. Усні історії відкривають нетрадиційний погляд на природу боротьби УПА, дають змогу відчути атмосферу та дух епохи, зануритися у вир бурхливих подій».